Вплив світової фінансової кризи на економіку України

в) недиверсифікована, сировинна структура експорту (частка товарів сировинного характеру в структурі українського експорту складає 75%, а в структурі світового - всього 25%), що в умовах відкритості економіки сформувало високу залежність динаміки українського ВВП від зовнішньоекономічної кон'юнктури; г) незавершеність ринкового реформування економіки і нерозвиненість багатьох важливих сфер його інфраструктури; д) надмірний рівень споживання за рахунок зовнішніх запозичень і швидкого зростання імпорту і низький рівень нагромадження; е) вузькість внутрішнього ринку.

Саме ці проблеми обумовили дуже сильний спад в українській економіці.

Так, в 2009 р. обсяг ВВП скоротився на 15,1%, обсяги промислового виробництва - на 21,9%, будівництва - на 45,9%, валового нагромадження основного капіталу - 46,2%, експорту - 40,7%. Серед промислових видів діяльності найбільше постраждали від кризи машинобудування (скорочення виробництва на 45,1%) та експортоорієнтоване металургійне виробництво -26,6% [5 ].

Ще однією характерною особливістю економічної кризи в Україні був досить високий темп інфляції (в 2009 р. - 12,3%) на фоні глибокого спаду виробництва, тобто так звана стагфляція, обумовлена насамперед девальвацією гривні і з дорожчанням імпорту. Стагфляція спричинила суттєве зниження реальних доходів населення (див. додаток Г).

За умов розгортання кризових явищ зростала і вартість державних зовнішніх запозичень для України. Відтак, статистичні дані дають підстави говорити про постійне зростання в Україні валового державного боргу.(див. рис.4) Таким чином, зовнішній борг в Україні на момент розгортання кризи, тобто в 2008 році різко зріс до 101,7 млрд. дол. США, порівняно з 2007 роком, коли становив 80,0 млрд. дол. США. А станом на 1 квартал 2012 року валовий зовнішній борг країни становив 126,9 млрд. дол. США, тобто 74% від ВВП (див. додаток Г).

Рис. 4

Міжнародні так само як і більшість українських експертів пророкували затяжний та важкий період проходження Україною стадії кризи. Але насправді кризовий період для української економіки виявився стиснутим до чотирьох місяців.

На даний період спостерігаються тенденції скорочення заборгованості державного сектору і банків, тоді як реальний сектор економіки продовжує досить активно залучати зовнішні боргові ресурси. Таким чином, продовжується тенденція скорочення рівня боргу щодо ВВП від його максимального рівня в кінці 2009 року майже в 90%. Це відбувається через більш високі темпи зростання доларового ВВП країни у порівнянні з борговими залученнями. [6]

З моментом настання кризи погіршилась також ситуація і в економічній системі.

Криза в дуже малій мірі сприяє очищенню та зміцненню національної економіки, натомість вона продовжує “розгойдувати” її структуру, руйнуючи високотехнологічні галузі й консервуючи домінантний статус низько-технологічних та сировинних галузей.

Світова фінансова криза стала сьогодні серйозним випробуванням як для національних економік, так і сучасної системи глобальної та регіональної координації економічної політики в різних сферах. Гострота та масштаби кризи вимагають від політиків та урядовців швидких та досить радикальних дій, спрямованих на мінімізацію наслідків глобальної кризи та створення передумов для відновлення економічної активності.

Більш тяжкий перебіг кризи в Україні має об’єктивні передумови економічного характеру і є наслідком дії специфічних політичних факторів.

Серед об’єктивних факторів збільшеної вразливості української економіки вирішальну роль відіграє знижений потенціал сталості. Це є прямим історичним наслідком особливого способу постсоціалістичної трансформації та специфічної моделі економічного зростання, яку використала Україна.

Перше. Українська економіка не до кінця реформована і тому мало адаптивна, що помітно послабила її спроможність протидіяти розвитку кризи. В структурі економіки зберігається значна частка державного сектору, що відрізняється консервативністю і заниженими стимулами для господарюючих суб’єктів.

Друге. Держава генерує збільшені витрати виробників через: а) високе податкове навантаження; б) збереження монополій і, як наслідок, утримання високих цін на виробничі та споживчі товари; в) високі соціальні витрати у порівнянні з низьким потенціалом виробництва; г) збереження корупційного середовища. Все це помітно впливає на конкурентоспроможність вітчизняних виробників.

Третє. Визначальним фактором економічного зростання, яке тривало в Україні з 2000 р., була енергія висхідної фази циклу розвитку світової економіки. Українська економіка мала експортну орієнтацію, і саме зростаючий попит на світових ринках підтримував її висхідний тренд. Тому під час глобальної кризи найбільш глибокий спад спостерігався саме в експортних галузях української економіки.

Читайте більше

Удосконалення системи оплати праці персоналу підприємства
Основне значення системи оплати праці − полягає в тому, щоб стимулювати виробничу поведінку співробітників компанії, направивши їх на досягнення стратегічних завдань, що стоять перед нею, іншими словами, з'єднати матеріальні інтереси працівників із стратегічними ...

Облік фінансових результатів підприємства та оцінка інвестиційної привабливості підприємств агропромислового комплексу (на матеріалах Агрофірми Маяк)
облік фінансовий оздоровлення Функціонування України як незалежної самостійної держави стало початком бурхливих змін у соціально-економічному житті країни. У цих умовах перебудову господарської діяльності підприємств спрямовано на оволодіння механізмом ринкових відносин і поставлено н ...