Предмет, об’єкт, основні принципи та задачі контролю

Предметом будь-якого контролю є стан та поведінка об'єктів управління. Ця поведінка може бути описана системою показників, за допомогою яких можна встановити якісний стан об'єкта. Окрім того, кожний об'єкт оточує середовище, з яким він взаємодіє, тому завдання контролю полягає і втому, щоб виявити чинники, які істотно впливають на поведінку об'єкта контролю. Визначивши об'єкт контролю та істотні фактори, що впливають на його поведінку, встановлюють необхідні параметри об'єкта та їх відповідність до мети управління.

Від правильного визначення цих параметрів значною мірою залежить результат контролю.

Однак сутність контролю не може бути всебічно розкрита поза сферою управління, яку він обслуговує, тому що не існує контролю взагалі, а є контроль конкретного змісту і конкретних форм. У залежності від сфери управління, яку він охоплює, виділяють такі галузі контролю: адміністративний, технічний, екологічний та економічний (фінансово-господарський).

Предметом застосування економічного контролю є комплекс господарських процесів і фінансових відносин сфери матеріального виробництва та невиробничої сфери. Таким чином, під предметом економічного контролю слід розуміти господарські процеси І фінансові операції підприємств, організацій та їхніх структурних підрозділів, які розглядаються з позиції законності, доцільності та економічної ефективності, забезпечення збереження власності, правильності формування та використання фондів, достовірності обліку та звітності, їх повноти та відповідності встановленим нормативам.

Об'єктом економічного контролю є центри фінансової відповідальності, тобто будь-яка виробнича організаційна одиниця, що очолюється керівництвом, яке відповідає за її діяльність. Таким чином, центр фінансової відповідальності - це об'єкт контролю, стан та поведінка якого вимірюються у грошових одиницях, що дозволяє точно встановити відповідальність окремих керівників за результати господарювання.

Змістом економічного контролю в умовах ринкових відносин є система конкретних заходів, спрямованих на раціональне та ефективне господарювання підприємств усіх форм власності, дотримання ними законодавства з фінансових питань.

Щоб успішно виконувати свою роль у системі господарського управління, контроль повинен бути об'єктивним, оперативним, безперервним, всеохоплюючим, науковим, економічним та дієвим.

Об'єктивність контролю передбачає незацікавлене та неупереджене виконання контрольних функцій особами, які здійснюють перевірки, точну фіксацію відхилень від встановлених параметрів у діяльності об'єктів, що перевіряються, та правдиве висвітлення результатів контролю.

Під оперативністю контролю слід розуміти виявлення недоліків у роботі об'єктів господарювання на якомога ранній стадії з метою швидкого їх усунення.

Безперервність контролю означає систематичне виконання контрольних функцій, що зумовлюється безперервним характером господарських та виробничих процесів.

Всеохоплюючий контроль повинен розповсюджуватися на всі сфери суспільної діяльності та на весь господарський механізм.

Науковість контролю означає використання останніх досягнень науки і техніки, передового досвіду в процесі проведення контролю. У сучасних умовах науково-технічного прогресу контрольний процес повинні здійснювати висококваліфіковані фахівці, які мають глибоку професійну підготовку та спеціальні дозволи (ліцензії) на проведення окремих видів контролю.

Економічність передбачає здійснення контролю з як найменшими витратами та мінімальною чисельністю робітників, які мають спеціальні знання і навички контрольної роботи.

Дієвість контролю - це активний вплив контролюючих органів на підконтрольні об'єкти шляхом прийняття ефективних рішень з метою усунення виявлених недоліків та їх попередження в майбутньому.

Важливим моментом при здійсненні контролю є коректне дотримання принципів конфіденційності та гласності.

З метою забезпечення законних прав та інтересів підприємців у ринкових умовах діюче законодавство України, зокрема ст. 232 Кримінального кодексу, передбачає відповідальність за розголошення комерційної таємниці для осіб, яким така інформація стала відома у зв'язку з їхньою професійною чи службовою діяльністю, в тому числі і при здійсненні контролю. Ст. 30 Закону України «Про підприємства в Україні» визначає комерційну таємницю як відомості, пов'язані з виробництвом, керівництвом, фінансами та іншою діяльністю підприємства (яка не є державною таємницею), але розголошення (передача) яких може зашкодити інтересам цього підприємства. Перелік та зміст таких відомостей, що складають комерційну таємницю, і порядок їх захисту встановлює керівник підприємства.

Законодавство України чітко визначає і відомості, які не можуть бути комерційною таємницею. Так, своєю постановою № 611 від 09.08.93 р. Кабінет Міністрів України (далі КМУ) встановив, що комерційну таємницю не становлять:

Читайте більше

Загальна характеристика ТзОВ «Імперія жирів»
«Імперія жирів» - це українська компанія, що займається розробкою, виробництвом та реалізацією споживчих продуктів на основі рослинних жирів. ТМ «Маселко» - це унікальні продукти харчування, створені у поєднанні кращих технологічних досягнень у харчовій промисловості, в яких приховано істину е ...

Земельне оподаткування в Україні
Курсова робота присвячена теоретичному осмисленню актуальної проблеми у сфері земельного оподаткування, а також обґрунтовані шляхи її практичного розв’язання, виконані на основі ретельно проведеного аналізу статистичного матеріалу. Актуальність теми дослідження. В умовах формування в У ...