Економічна природа та зміст системи моніторингу фінансового стану

Аналіз фактичних економічних даних допомагає кількісно та якісно оцінити фінансовий стан організації. Подібні дослідження обґрунтовують управлінські рішення, що мають за мету усунення виявлених в процесі діагностики недоліків, попередження негативних наслідків та забезпечення необхідних перспектив розвитку організації.

Процес опрацювання плану та його реалізації здійснюються для з’ясування внутрішніх господарських резервів метою для підвищення соціальної та економічної ефективності організації, з’ясування основних шляхів реалізації цього плану. Процес розробки плану включає два основних напрями, що визначають системну орієнтацію функціонування організації [65, с. 17]:

Перший напрям має на меті здійснення дослідження, що обґрунтує такі управлінські рішення, що укладаються на всіх рівнях в конкретні часові строки.

Натомість другий напрям передбачає вибір та допомагає обґрунтувати механізми реалізації прийнятих в даній організації рішень - тобто, визначає конкретний економічний механізм, який дає змогу втілити управлінське рішення в організації. Це передбачає наступні завдання.

Моніторинг фінансового стану дає можливість досить критично оцінити фінансові результати діяльності організації у статиці за певний період та в динаміці - за низку періодів. Це допомагає знайти «больові точки» організації та своєчасно вжити заходів для ефективнішого використання фінансових інструментів та раціональнішого їх розміщення на фірмі.

Однією із особливостей діагностики фінансового стану організації є те, що її можна характеризувати з позицій короткострокової та довгострокової перспектив. Короткострокова перспектива задля оцінки стану підприємства організації визначає критерієм ліквідність та платоспроможність, тобто надає можливість організації вчасно та в повному обсязі задовольнити короткострокові зобов’язання.

Таким чином, ліквідність балансу організації визначається як можливість задоволення зобов’язань активами організації, період переведення котрих в грошові кошти відповідає часу погашення зобов’язань. Ліквідність активів навпаки є величиною, що обернена часу, який потрібен для перетворення їх в гроші. Зменшення часу необхідного на процес перетворення показує підвищення ліквідність. Найліквіднішим активом організації є готівка. Нижчим ступенем ліквідності характеризують цінні папери або короткострокові інвестиції, так як при умові підвищеної необхідності вони можуть швидко конвертуватись у гроші.

Діагностика ліквідності балансу, як частина виконання загального моніторингу фінансового стану, здійснюється шляхом порівняння засобів активу, які згруповані в балансі за ступенем ліквідності і розташовані в порядку її зменшення, із зобов’язаннями організації по пасиву, які групуються за термінами погашення та розміщені в порядку їх (термінів) зростання [64, с. 180].

Загальна ліквідність балансу визначається на основі порівняння підсумків груп за активом і пасивом.

Процес порівняння найліквідніших активів з найризикованішими зобов’язаннями і з сумою короткострокових пасивів оцінює поточну ліквідність організації.

Співставлення активів з середньостроковими та довгостроковими пасивами визначає ліквідність майбутнього періоду.

Ліквідність, що існує на момент аналізу, називається поточна і характеризує платоспроможність чи неплатоспроможність найближчим часом.

Співставлення підсумків ліквідності першою по першій групі активу і пасиву в балансі (терміном до 3-х місяців) характеризує співвідношення поточних надходжень та розрахунків. Порівняння підсумків по другій групі активу та пасиву (3 - 6 місяців) дає оцінку потенційному зниженню або підвищенню поточної ліквідності в очікуваній перспективі.

Порівнюючи аналогічні підсумки третьої і четвертої груп характеризуємо співвідношення надходжень та розрахунків у найближчому майбутньому.

Аналіз ліквідності балансу організації, що описаний вище, надає загальне уявлення про імовірний фінансовий стан з точки зору можливостей своєчасної сплати за розрахунками [26, с. 226].

Платоспроможність оцінюється можливістю організації розрахуватись за невідкладною кредиторською заборгованістю.

До її характерних ознак можна віднести: повна відсутність непогашеної вчасно кредиторської заборгованості і достатній для організації обсяг коштів на рахунках.

Поняття платоспроможності та ліквідності залежності мають певний взаємозв’язок. Так, ступінь ліквідності пасивів організації прямо пропорційний платоспроможності організації.

В загальному ці категорії складають основу фінансового стану організації, що являє собою умову життєздатності та базу розвитку організації.

Іншим показником, що входить до системи діагностики фінансового стану є рентабельність, яка показує ефективність конкретних напрямів діяльності організації протягом аналітичного періоду. В ширшому розумінні рентабельність вказує на стан прибутковості конкретних напрямів діяльності організації; а також і на стан дохідності організації в цілому.

Читайте більше

Фінансові результати діяльності підприємств, їх зміст і склад, порядок розрахунку, та використання
В наш час багато які економісти схильні бачити головну причину нинішньої економічної кризи в Україні у непослідовності проведення економічних реформ, частих змінах економічного курсу та складу уряду. Безумовно, така точка зору не позбавлена об'єктивності, однак на мою думку, сучасна еко ...

Нацiональний Банк Украiни статус i завдання
Національний банк України – найважливіша ланка всієї банківської системи держави. На відміну від багатьох інших відомств, які постали на грунті колишніх республіканських чи союзних, НБУ являє собою принципово нову структуру. З`явивишися відразу ж після проголошення незалежності, він став ...