Система органів, що контролює фінансово-господарську діяльність в Україні

Крім того, Указом Президента передбачається тільки два види перевірок - планові та позапланові. Однак, у Порядку періодичності перевірок і проведення обстежень виробничих, складських, торговельних та інших приміщень, затвердженому наказом ДПАУ № 371 від 30.07.98 р., вже говориться про оперативні перевірки виконання окремих законів України («Про застосування реєстраторів розрахункових операцій», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»), проведення яких може здійснюватися за окремими планами.

У цьому ж наказі ДПАУ говориться, що обстеження будь-яких складських, торговельних та інших приміщень підприємств може здійснюватись «у необхідності їх проведення».

Така практика державної організації контрольного процесу господарської діяльності в Україні, яка характеризується наявністю значної кількості контролюючих органів, у цілому дозволяє перевірити законність усіх господарських операцій та зафіксувати випадки економічних правопорушень.

Відсутність конституційно затвердженого Головного органу економічного контролю, який би здійснював координацію діяльності всіх інших державних контролюючих органів, а також наявність значної кількості нормативно-правових актів (які інколи суперечать один одному), що регулюють контрольно-ревізійну діяльність, призводить до того, що, як відмічав Президент України на IX з'їзді Українського союзу промисловців і підприємців, деякі підприємства перевіряються більше 100 разів на рік. Це робить державний контроль своєрідним гальмом розвитку підприємницької діяльності в Україні, тому більшість іноземних фахівців слушно вказують на те, що всі позапланові перевірки всіх контролюючих органів повинні бути скасовані. Проводитися позапланові перевірки повинні лише за постановою правоохоронних органів або за рішенням суду.

Висновки

У сучасній системі фінансового контролю важливе місце посідає Міністерство фінансів України як центральний спеціалізований орган виконавчої влади з управління фінансами.

Міністерство фінансів не лише розробляє фінансову політику держави, а й безпосередньо контролює її здійснення. Для реалізації цих завдань його наділено різноманітними функціями, серед яких: організаційна, аналітична, нормотворча, координаційна, контрольна, експертна, інформаційна, правозастосовна та функція прогнозування.

Контрольна функція Міністерства фінансів щодо бюджетної установи випливає з того, що згідно з положенням про Міністерство фінансів України (від 1999 р.) одним з основних завдань Мінфіну визначено забезпечення ефективного використання бюджетних коштів і здійснення в межах своєї компетенції державного фінансового контролю.

До основних суб'єктів державного фінансового контролю в бюджетній установі належить також Державне казначейство України.

Одним із завдань Державного казначейства визначено здійснення контролю у процесі виконання державного бюджету (а віднедавна і місцевих бюджетів) за надходженням і використанням коштів державних цільових фондів.

Головною інституцією з контролю за збереженням у бюджетній установі матеріальних цінностей і раціональним використанням нею фінансових ресурсів є Державна контрольно-ревізійна служба.

Повноваження органів цієї служби стосовно здійснення фінансового контролю в бюджетній установі випливають зі ст. 2 Закону "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", де визначено, що її головним завданням є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності в міністерствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів і державних валютних фондів; розроблення пропозицій щодо усунення виявлених вад і порушень та запобігання їм у подальшому.

Органи державної податкової служби здійснюють у бюджетній установі контроль за дотриманням законодавства щодо обчислення і сплати податків та інших обов’язкових платежів.

Читайте більше

Податок на доходи фізичних осіб
Податки - це фінансова категорія, яка впливає на економічні явища та процеси розвитку суспільства. Вони, як знаряддя перерозподілу доходів юридичних та фізичних осіб, є обов'язковим атрибутом держави незалежно від моделі та політики її розвитку. Це дуже небезпечний інструмент у розпорядже ...

Вексельний обіг і перспективи його розвитку в Українi
Жоден з інструментів сучасного фінансового ринку, крім, природно, самих грошей, у всіх численних проявах їх економічних функцій, не може зрівнятися за своєю історією і значенням з векселем. Власне, розвиток вексельного обігу певною мірою обумовив перетворення всіх грошових розрахунків у ...