Виправлення помилок, відображення змін та впливу інфляції у фінансовій звітності

Датою коригування є дата на яку складається фінансова звітність за рік, в якому кумулятивний приріст інфляції перевищує 90 % (31 грудня звітного року). Результати коригуються в регістрах, і на рахунках бухгалтерського обліку не відображаються.

Коефіцієнт коригування є показником, отриманим шляхом ділення індексу інфляції на дату балансу (кінець звітного року) та індексу інфляції на дату визнання (переоцінки) відповідної статті звітності.

Для різних видів операцій, показників різних форм фінансової звітності застосовуються неоднакові методики коригування (додаток Ш).

У примітках (поясненнях) до скоригованої фінансової звітності зазначається: факт коригування; сума коригування амортизації основних засобів; розрахунок коригування собівартості реалізованої продукції (робіт, товарів, послуг); індекси інфляції на дату коригування та її показники протягом поточного та попереднього звітних періодів, які були використані для коригування фінансової звітності.

ВИСНОВКИ

Курсова робота досліджувала одну з актуальних проблем сучасного бухгалтерського обліку - фінансову звітність. Вивчення та аналіз низки літературних джерел дають можливість зробити певні висновки та узагальнення.

Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, яка містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за Звітний період.

Поняття бухгалтерської звітності - більш широке, адже фінансова звітність (тобто форми № 1-4 плюс примітки) - це всього лише її різновид.

Фінансова звітність призначена для загального користування зовнішніми користувачами та передбачена Законом. Ст. 14 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлює перелік організацій, які зобов'язані оприлюднювати фінансову звітність шляхом її публікації. Однак крім відкритої для зовнішніх користувачів існує ще й закрита звітність. Вона задовольняє інтереси власника, її призначення - забезпечити ефективне управління внутрішніми підрозділами, прийняття оперативних рішень на рівні цехів, дільниць, бригад тощо. Це досягається шляхом створення системи додаткового внутрішньогосподарського або управлінського обліку. Тому в ст. 14 визначені суб'єкти, які зобов'язані надавати фінансову звітність вузькому колу осіб: органам, в сферу управління яких вони входять, власникам (засновникам) та трудовим колективам на їх вимогу, або органам, що уповноважені трудовим колективом, - раді трудового колективу, профспілковому комітету тощо. Органам виконавчої влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до чинного законодавства.

Її зміст забезпечує задоволення потреб користувачів в інформації, що необхідна для:

- прийняття рішень щодо придбання, продажу та володіння цінними паперами;

- прийняття рішень щодо участі в капіталі підприємства;

- оцінки якості управління;

- оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;

- оцінки забезпеченості зобов'язань підприємства;

- визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

- регулювання діяльності підприємства.

Форма та зміст фінансової звітності, принципи її підготовки, вимоги до визнання, оцінки та розкриття окремих її елементів та методологія їх обліку визначаються положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" (далі П(С)БО 1).

Читайте більше

Економічна суть і функції бюджету
Проведення ринкових реформ та трансформацій значною мірою залежить від стану фінансів держави та її складової - бюджету. Державний бюджет є найважливішим засобом, через який держава здійснює розподіл і перерозподіл внутрішнього продукту. Саме через бюджет держави відтворюється вся баг ...

Заощадження домогосподарств в Україні та їх мотивація
Заощадження домогосподарств - це джерело капіталу, тобто ключового фактора виробництва, який визначає перспективи розвитку національного господарства в цілому. В свою чергу, досягнення та підтримання стабільних темпів економічного зростання є пріоритетним завданням економічної політики у ...