до бюджетів міст республіканського (в Автономній Республіці Крим) та обласного значення зараховується 75% від загального обсягу прибуткового податку з громадян, що справляється на території цих міст;
до бюджетів міст районного значення, сіл, селищ чи їх об’єднань зараховується 25% від загального обсягу прибуткового податку з громадян, що справляється на цій території.
Місцеві ради (сільські, селищні, міські) відповідно до переліку місцевих податків і зборів, передбаченого Декретом КМУ «Про місцеві податки і збори», запроваджують їх на своїй території, визначають механізм їх справляння і порядок сплати. Винятком є збір за проїзд територією прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон, який встановлюється обласними радами.
Органи місцевого самоврядування за кожним видом місцевих податків і зборів розробляють положення, яким регламентують порядок їх сплати до місцевого бюджету; визначають також органи (підприємства, установи та організації), які повинні вести облік платників податків (зборів) і нести відповідальність за їхнє стягнення й перерахування до місцевого бюджету; затверджують форми звітів за цими податками, порядок і строки їх подання до податкових органів. Контроль за сплатою місцевих податків і зборів покладений на органи державної податкової служби.
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до складу повноважень рад базового рівня належить право надавати пільги за місцевими податками й зборами у вигляді повного або часткового звільнення від їх сплати певних категорій платників чи відстрочки у сплаті місцевих податків і зборів.
Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність і повноту перерахування місцевих податків і зборів до місцевих бюджетів покладається на платників.
Водночас недоліками кодексу є те, що не враховується зменшення ставки оподаткування, в результаті цього окремі місцеві бюджети нестимуть значні втрати доходів внаслідок невиконання обсягів доходів та безпідставного зменшення обсягів дотації вирівнювання (або збільшення обсягу коштів, що передаються до державного бюджету).
Дохідна частина місцевих бюджетів досі ще значною мірою залежить від перерозподілу фінансових ресурсів через державний бюджет, отже, відповідно обмежуються й видатки. Поки зберігатиметься така ситуація, місцеві фінанси залишатимуться слабкими, не забезпечуватимуть виконання покладених на місцеві органи влади функцій.
Важливе значення для забезпечення самостійності місцевих бюджетів мають порядок використання вільних бюджетних коштів і повноваження місце органів влади щодо його встановлення.
Законом «Про бюджетну систему України» встановлено, що вільні бюджетні кошти не можуть бути вилучені органами державної виконавчої влади вищого рівня. Рішення про використання їх приймають тільки місцеві органи державної виконавчої влади або органи місцевого самоврядування з подальшим затвердженням їх відповідними радами.
Гарантії прав щодо самостійного використання вільних бюджетних коштів збережено і Законом «Про місцеве самоврядування» від 1997 року.
Важливою умовою успішного функціонування бюджетної системи має стати фундаментальне поглиблення реформи бюджетних взаємовідносин між центральними та регіональними рівнями влади на основі розмежування відповідальності за розв’язання економічних і соціальних проблем країни та окремих адміністративно-територіальних утворень.
Бюджетний менеджмент
Бюджет
відображає масштаби державної діяльності й водночас обмежує її, оскільки, це
кошти, що надходять у розпорядження держави і визначають її фінансовий стан. У
ньому зосереджуються грошові фонди суспільного користування, що перебувають у
віданні органів державної влади і витрачаються ...
Кредитні картки
В
отанні часи банками приділяється велика увага до операцій з використанням
пластикових карток. Одною з причин такої уваги є зміни, які зараз відбуваються
на ринку банківських послуг. Стартовий період розвитку банківських структур в
нашій країні близький до завершення. Цей період характе ...