Класифікація векселів

Законодавець традиційно виділяє тільки два види векселя - простий і переказний.

У науковій літературі існує надзвичайно багато способів класифікацій векселів, в основі яких лежать різні критерії. Зокрема, А. Аваков виділяє такі критерії класифікації векселів:

) за числом учасників:

простий (соло-вексель);

переказний вексель (тратта);

) залежно від характеру угоди, що лежить в основі векселя:

товарний (комерційний);

фінансовий;

казначейський;

) залежно від забезпеченості:

бронзові;

дружні;

зустрічні;

) за способом передачі векселя іншій особі:

на пред'явника;

ордерні.

Досить цікавим є поділ векселів на види, здійснений А. Демківським, що дещо наближений до класифікації А. Авакова. Так, А. Демківський виділяє ще такі критерії, як: місце платежу (доміцильований, недоміцільований векселі); рівень гарантованості платежу (авальовані, неавальовані векселі); місце й межі функціонування векселів (міжнародні, національні, місцеві векселі).

Простий вексель - це вексель, що містить просте й нічим не обумовлене зобов'язання векселедавця (боржника) сплатити після збігу встановленого терміну певну суму грошей векселедержателю (кредиторові) або його наказу.

Разом із тим зміст простого векселя становить, по-перше, таке зобов'язання, що надає векселедержателю (власникові чи пред'явникові) безумовне право вимагати від особи, яка видала вексель, оплати вказаної в тексті векселя суми; по-друге, він є письмовим безумовним борговим зобов'язанням складеним на спеціальному бланку і з дотриманням встановленої законом форми.

Прості векселі в розвинених країнах з ринковою економікою використовуються досить рідко. Це викликано не тільки історичними традиціями обігу простого векселя, а й тим, що в господарських суб'єктів попередньо вже склалися кредиторські стосунки з іншими контрагентами, на яких вони можуть переказувати кошти за допомогою переказних векселів. До того ж, прості векселі за своїм економічним змістом наближаються до статусу простого позичкового листа, що також робить їх менш привабливими, ніж переказні векселі.

Але в Україні цей вид векселів є більш поширеним, оскільки в ньому чітко виражена форма зобов'язання боржника. Так, простий вексель - це боргова розписка векселедавця, за якою сам боржник розраховується з кредитором грошовою сумою.

Переказний вексель (тратта) - це вексель, що має простий і нічим необумовлений наказ (пропонування) векселедавця (трасанта) третій особі (трасату-платнику) сплатити певну суму отримувачу або його наказу. Трасат (платник) не несе ніякої відповідальності за векселем аж до його прийняття, тобто акцептування. Акцептуючи вексель, акцептант (платник) стає головним боржником за даним векселем. Трасат при цьому стає гарантом забезпечення платежу.

В торговому обороті переказні векселі виписуються продавцями на покупців, як правило, з пропозицією сплатити вказану суму на користь свого обслуговуючого банку, в якому він (продавець товару) отримав кредит, необхідний йому для фінансування угоди.

Дана операція суттєво спрощує розрахунки й водночас зміцнює платіжну дисципліну, робить переказний вексель найбільш поширеним платіжним документом і посередником у гуртових кредитних операціях.

Простий вексель у порівнянні з ним виконує лише локальну роль, має сферу обігу тільки між технологічно пов'язаними контрагентами, які стабільно підтримують тривалі зв'язки і взаєморозрахунки. Ось чому вже в середині XIX ст. практично на всіх ринках Європи переказні векселі стали переважати. Завдяки своїй зручності, легкості і швидкості проведення платіжно-розрахункових операцій вони витиснули з розрахунків навіть золото. Більше того, такі векселі мали переваги навіть над готівкою, тому що приносили прибуткові проценти. А трансферти, індосаменти, дисконт, інші вексельні операції зробили переказний вексель невтомним мандрівником з одного ринку на інший, від одного товаровиробника до іншого. На відміну від національних форм грошових знаків, вексель легко долає значні світові простори й національні кордони.

Читайте більше

Інституційні інвестори
Інституційні інвестори відіграють важливу роль поряд з корпоративними та індивідуальними в забезпеченні країни інвестиційними ресурсами. Якщо корпоративні та індивідуальні інвестори є основними постачальниками ресурсів в економіці країни, то інституційні інвестори витупають в ролі фінанс ...

Оцінка ефективності лізингу як форми фінансування діяльності підприємства
Система фінансового забезпечення інвестиційного процесу складається з органічної єдності джерел фінансування інвестиційної діяльності та методів фінансування. Метод фінансування інвестицій - це механізм залучення інвестиційних ресурсів з метою фінансування інвестиційного процесу. До ме ...