Кредитна спілка зобов'язана вести оперативний і бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, статистичну та іншу звітність відповідно до законодавства України та подавати її в установленому порядку та обсязі відповідним державним органам.
Кредитна спілка подає Держфінпослуг фінансову звітність та інші звітні дані із обсягах, формах та у строки, встановлені Держфінпослуг, а також надає на запит Держфінпослуг необхідні пояснення щодо звітних даних.
Голова правління несе персональну відповідальність за достовірність та повноту фінансової звітності та інших звітних даних.
Достовірність і повнота річної звітності кредитної спілки повинна бути підтверджена незалежним аудитором (аудиторською фірмою), визначеним загальними зборами кредитної спілки, який відповідає наступним вимогам:
) має відповідний сертифікат;
) не є членом кредитної спілки, діяльність якої перевіряється, та не має конфлікту інтересів;
) внесений до відповідного реєстру, що ведеться Держфінпослуг.
Аудиторський висновок подається до Держфінпослуг та представляється загальним зборам кредитної спілки.
Результати фінансової діяльності кредитної спілки визначаються на підставі річної звітності, включаючи баланс та звіт про доходи й витрати. Звітність про фінансово-господарську діяльність за рік підлягає затвердженню загальними ми членів кредитної спілки.
Внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.
Кошти, що належать членам кредитної спілки, обліковуються окремо.
Кошти, що належать членам кредитної спілки, використовуються для надання кредитів членам кредитної спілки, а у разі наявності тимчасово вільних коштів членів кредитної спілки - можуть розміщуватися спілкою на депозитних рахунках в установах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян, і в об'єднаній кредитній спілці, а також у державні цінні папери, перелік яких встановлюється Держфінпослуг.
Фінансовий стан підприємства визначається сукупністю показників, що відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, його реальні й потенційні фінансові можливості. Він безпосередньо впливає на ефективність підприємницької діяльності господарюючих суб'єктів. У свою чергу фінансовий стан суб'єктів господарювання прямо залежить від результатів їх підприємницької діяльності. Якщо господарська діяльність забезпечує прибуток, то утворюються додаткові джерела коштів, які в кінцевому результаті сприяють зміцненню фінансового становища підприємства. Брак або неправильне формування і використання актів може виявитись головною причиною несвоєчасності оплати заборгованості постачальників за одержані сировину й матеріали, неповного та неритмічного забезпечення підприємницької діяльності необхідними ресурсами, а отже, й погіршення результатів виконання підприємством своїх зобов'язань перед власниками, державою та найманими працівниками. Забезпеченість підприємства активами в межах розрахункової потреби та їх раціональне використання створюють широкі можливості для подальшого поліпшення кількісних і якісних показників господарювання.
Фінансовий стан підприємства може бути задовільний або незадовільний.
Задовільний фінансовий стан - це стійка ліквідність, платоспроможність та фінансова стійкість підприємства, його забезпеченість власними оборотними засобами та ефективне використання ресурсів підприємства. Незадовільний фінансовий стан характеризується неефективним розміщенням ресурсів та неефективним використанням їх, незадовільною платоспроможністю підприємства, наявністю простроченої заборгованості перед бюджетом, з заробітної плати, недостатньою фінансовою стійкістю у зв'язку з несприятливими тенденціями розвитку виробництва та збуту продукції підприємства.
Аналіз фінансового стану підприємства має три основні цілі:
• перша - оцінити минулу фінансову діяльність підприємства;
• друга - підготувати інформацію, необхідну для прогнозування майбутньої діяльності підприємства;
• третя - порівняти показники діяльності підприємства з показниками інших підприємств галузі.
За допомогою чітко організованого аналізу можна вчасно відстежити погіршення фінансового стану підприємства, коли поряд із показниками стабільності фінансового стану з'являються показники, що характеризують негативні тенденції у виробничій та господарській діяльності, які можуть призвести до банкрутства. Тому одним з основних завдань аналізу фінансового стану є оцінка прибутковості підприємства у співвідношенні з ризиком акціонерів, які вкладають у нього гроші.
Кредитний ризик комерційного банку та шляхи його мiнiмiзацiЇ
Ризик - невід’ємна складова
частина людського життя. Він породжується невизначеністю , відсутністю
достатньо повної інформації про подію чи явище та неможливістю прогнозувати
розвиток подій . Ризик виникає тоді, коли рішення вибирається з декількох можливих
варіантів і немає впевненості ...
Аналіз фактичних і статистичних даних по Дніпропетровській області щодо надходження іноземних інвестицій за останні три роки
Інвестиційна політика є складовою частиною економічної політики держави і
повинна бути спрямована на створення оптимальних умов для активізації
інвестиційного потенціалу.
Основними напрямами інвестиційної діяльності є: створення привабливих
умов для роботи іноземних інвесторів; збільше ...