Меню сайта

Кредитний ризик комерційного банку та шляхи його мiнiмiзацiЇ

Ризик - невід’ємна складова частина людського життя. Він породжується невизначеністю , відсутністю достатньо повної інформації про подію чи явище та неможливістю прогнозувати розвиток подій . Ризик виникає тоді, коли рішення вибирається з декількох можливих варіантів і немає впевненості , що воно найефективніше.

Можна приймати рішення та запроваджувати дії направлені на зменшення ризику, але позбутися його неможливо. Ситуації, коли відсутній ризик в економіці майже не зустрічаються . Більшість ситуацій, яким притаманний ризик, є дуже важко прогнозованими та контрольованими, тому усунути ризик повністю майже неможливо . Це є причиною того, що навіть ідеальні, з першого погляду, рішення приводять до збитків.

В одночас ризик слід розглядати як невід’ємний елемент процесу існування організації на ринку . Фактично, якщо основною метою функціонування організації є максимізація прибутку, то він (прибуток) є винагородою за вдало взятий на себе ризик. Марно було б сподіватися , що отримання більш менш значних прибутків не пов’язано з серйозним ризиком.

Як вітчизняна так і зарубіжна література приділяє багато уваги визначенню терміна “ризик”. Найчастіше зустрічаються такі визначення ризику :

1. Вірогідність збитків чи втрат ;

2. Ймовірність невдачі чи втрат , що пов’язано з конкретним напрямком дій ;

3. Ймовірність небажаної події ;

Ризик в ділових операціях – це об’єктивно-суб’єктивна економічна категорія , що відбиває ступінь успіху (невдачі ) в досягненні цілей з урахуванням впливу контрольованих і неконтрольованих чинників за наявності прямих і зворотних зв’язків. ( № 8 , стор. 15 )

Проблеми ризику мають розглядатися й ураховуватися як при розроблені стратегії , так і в процесі виконання оперативних завдань. У кожній ситуації , що пов’язана з ризиком постає питання : що означає доцільний ризик , де межа , що відокремлює доцільний ризик від нерозумного.

Визначення такої межі не може бути правильним без розуміння причин виникнення ризику взагалі та його зростання на протязі останнього періоду розвитку людства . Основні з них наступні :

1. Останнім часом розвиток суспільства набув дуже великих швидкостей, насамперед, через науково технічний прогрес. Була створена потреба у неодинарному, швидкому вирішенні питань , що постають перед людством. Принципово нові шляхи розв’язання задач на творчому рівні , вимусили застосовувати методи та прийоми, до яких ще ніколи і ніхто не удавався , природно , що на підставі цього з’явився і великий ризик зазнати невдачу. Якщо спів ставити такі фактори як необхідність вирішення проблеми швидко, якісно, нетрадиційно , всезростаючу кількість населення і стрімко спадаючу кількість придатних до використання ресурсів - можна побачити наступну причину ризику.

2. Для того щоб вижити необхідно надати своїм діям підприємницького забарвлення тобто : незалежність, нестандартність дій , сміливість , винахідливість , орієнтація на максимально можливий успіх. На сучасному етапі важливість цього питання розуміє все більша кількість людей , тому не дивно , що в їх діях починають з’являтися вищеназвані ознаки , які й породжують наростання рівня ризику взагалі.

3. Середовище діяльності людства все більше набуває ринкового характеру , це породжує дуже жорстку конкуренцію, при якій природним стають факти чисельних банкруцтв.

4. Також дуже важливим є проблема зростання глобального ризику , тобто знищення людства внаслідок власних дій. ( № 8 , стор. 21)

Pизикованій ситуації притаманні такі основні ознаки :

1. Наявність невизначеності ;

2. Існування альтернатив і необхідність вибору ;

3. Можливість оцінити наявні альтернативи ;

4. Зацікавлення у результатах вибору ;

Однією з найприбутковіших операцій комерційного банку є кредитування. Але завжди поряд з великими прибутками знаходяться великі ризики , що пов’язані зі втратою чи недоотриманням цих прибутків.

Один з найважливіших принципів банківського кредитування полягає у поверненні наданого кредиту та відсотків по ньому у чітко обумовлені строки. Дотримання цього принципу є запорукою успішної діяльності банку.

Цілком очевидно , що при наданні кредиту перед банком постає проблема невизначеності відносно того, чи буде його повернуто вчасно і більше того, чи буде його повернуто взагалі. Звідси випливає , що основною задачею банка при наданні позики є перетворення невизначеності в ризик і його детальний аналіз .

Ігнорування цього питання банками на початку становлення незалежної банківської системи України призвело до численних фінансових проблем у цій сфері. ( Таблиця 1 )

Таблиця 1 Проблемні банки України ( № 14 , стор. 6) )

на 01.01.1998

Проблемні банки

63

Банки у режимі фінансового оздоровлення

23

Банки у стадії ліквідації

40

Переведено до нормального режиму

13

Через неможливість отримувати на протязі останніх 2 років прибутки інфляційного характеру комерційні банки зіштовхнулися із проблемою якості своїх кредитних портфелів.

Таблиця 2 Якість кредитних портфелів українських банків ( № 6 стор. 5 )

Вид кредиту

Стан на 01.01.1996

Стан на 01.01.97

Відхілення

Прострочені

554 млн.грн.

731 млн.грн.

+ 177 млн.грн.

Пролонговані

579 млн.грн.

833 млн.грн.

+ 254 млн.грн.

Найчастіше комерційні банки зазнавали збитків через залучення занадто дорогих кредитних ресурсів та через їх нерентабельне розміщення.

На сьогоднішній день не зважаючи на зростання абсолютних показників пролонгованої та простроченої заборгованості , питома вага прострочених кредитів у загальній сумі наданих зменшилась до 8.7 % ( на 01.01.97 – 10.4% ) ( № 14 , стор. 6 )

Таблиця 3 Проблемні кредити по групах банків України ( № 14, стор. 7 )

Номер групи банків за робочими активами

1

2

3

4

Разом

Межі робочих активів для визначення належності до групи, млн.грн

2657.1 – 107.9.

98.3 – 32.5

28.51 – 10.0

9.97 – 1.5

Кількість банків

20

38

47

75

180

Робочі активи, %

79,6

13,2

4,8

2,3

100,0

Усього кредитів, млн грн

7630

993.1

402.8

269.6

9295.5

Пролонговані, питома вага у кредитному портфелі групи

11,8

7,3

1,1

12,6

11,3

Прострочені , питома вага у кредитному портфелі групи

9,4

5,5

4,6

8,7

8,7

Питома вага груп наданих кредитах

Усього надано кредитів , %

82,1

10,7

4,3

2,9

100

Пролонговані , %

85,9

6,9

3,9

3,3

100

Прострочені, %

88,0

6,7

2,2

3,1

100

Для проведення аналізу даних таблиці зручніше розглянути їх у графічній формі.

Графік 1 Структура проблемних кредитів по групах банків України ( № 14 , стор 6)

Як видно з графіку найбільш стабільно функціонують 47 банків , що належать до групи 3 . Але вони володіють лише 4.8 % робочих активів і якщо врахувати, що 20 найкрупніших банків , які контролюють майже 80 % робочих активів у своєму кредитному портфелі мають 21.2 % проблемних кредитів – можна зробити висновок , що стабілізація лише намічається.

Проблема першої групи банків більш чітко показано на Графіку 2 – видно, що доля проблемних кредитів значно перевищує долю робочих активів даної групи.

Графік 2 Дольове співвідношення робочих активів та проблемних кредитів ( № 14, стор 6 )

Але всеж таки тенденція на стабілізацію існує про це свідчить зменшення кількості банків , що визнаються збитковими у порівнянні з минулими роками.

Діаграма 1 Динаміка кількості збиткових банків України ( № 6, стор 6 )

Однак зазначена тенденція є ще дуже слабкою і для її укріплення необхідно вирішувати ще багато проблеми фінансово-кредитної сфери. Однією з головних серед яких є проблема кредитного ризику комерційного банку.

Кредитний ризик банку можна визначити як ймовірність отримання банком збитків від невиконання позичальником конкретної кредитної угоди ( № 8 , стор. 31 ). Слід зазначити , що кредитний ризик формується з декількох самостійно діючих видів ризику .

Більшість комерційних банків України до недавнього часу при оцінці кредитного ризику враховували лише одне з можливих його джерел – фінансові можливості позичальника (об‘єктивний ризик пов’язаний з позичальником ) . Практика показала , що дуже багато позичальників не повертають кредити не тому , що не мають можливості, а тому , що не бажають цього робити. В цьому випадку банк вимушений подавати до суду і може зіткнутися з проблемою недосконалості укладення кредитної угоди . Це стосується всіх угод укладених під час кредитування. Це показує , що при оцінці кредитного ризику конче необхідно враховувати юридичний ризик .

Особливу увагу в умовах кризи в нашій країні слід також приділяти впливу на кредитний ризик ризику виникнення форс-мажорних обставин. Також при кредитуванні слід враховувати, що в чистому вигляді ризики не зустрічаються , вони накопичуються та корелюють між собою, утворюючи системний ризик. Даний підхід до формування кредитного ризику, як системи ризиків, враховані в структурі кредитного ризику , що наведена у Малюнку № 1 . Кредитна діяльність банків є дуже специфічною , вона визначається, насамперед, тими факторами, від яких залежить ступінь кредитного ризику:

1. Ступінь концентрації кредитної діяльності банку в певній сфері (галузі) ;

2. Питома вага кредитів , що припадає на клієнтів , які відчувають тимчасові фінансові труднощі ;

3. Концентрація діяльності банків в маловідомих , невивчених галузях ;

4. Ступінь мінливості кредитної політики та кредитного портфелю банку ;

5. Питома вага нових клієнтів ;

6. Введення в практику занадто великої кількості нових послуг на протязі короткого проміжку часу ;

7. Прийняття під заставу цінностей , що важко реалізуються або швидко знецінюються ;

8. Зміна ділової активності ( тобто попиту на кредити ) ;

9. Мінливість ставки відсотку ;

Також існує значна група факторів, яка визначаючи фінансове становище позичальника, опосередковано впливає на кредитний ризик банку :

1. Недосконалий менеджмент ;

2. Неадекватний первинний капітал ;

3. Занадто високі темпи зростання реалізації продукції ;

4. Конкуренція ;

5. Економічні коливання ;

Деякі з названих факторів діють автономно , незалежно від банків , деякі можуть бути керовані. Але, безперечно, існує об’єктивна необхідність з боку банків в мониторінгу всіх факторів , що прямо чи опосередковано чинять вплив на кредитний ризик. Головним завданням науково обгрунтованого управління ризиковими операціями банку є визначення ступеня допустимості та виправданості того чи іншого ризику і прийняття практичного рішення , спрямованого або на використання ризикових ситуацій , або на вироблення системи засобів , що зменшують небезпеку виникнення збитків банку від проведення тієї чи іншої операції.

Надалі в дипломній роботі на основі вітчизняного та іноземного досвіду будуть розглянуті проблеми визначення кредитного ризику, методи його аналізу та шляхи подолання перешкод , що при цьому виникають.

Малюнок № 1 Структура кредитного ризику ( № 7 , стор. 32 )

Кредитний

ризик

Об‘єктивний

Суб‘єктивний

Юридичний

    Читайте більше

    Планування бюджету фірми й операційний аналіз її діяльності
    Фінансовий менеджмент - це наука управління фінансами підприємства, направлена на досягнення його стратегічних і тактичних цілей. Останні ж є індивідуальними для кожного суб’єкта, що господарює. Новий складний етап формування ринкової економіки в нашій країні породив потребу у досліджені ...

    Фінансова діяльність суб’єкта підприємництва
    В умовах трансформаційної ринкової економіки перед підприємствами постає питання вирішення проблем фінансового забезпечення власної виробничо-господарської та інвестиційної діяльності. Тому необхідна підготовка висококваліфікованих, конкурентоздатних фінансистів. Це можливо за поєднанням ...