Ризик - невід’ємна складова частина людського життя. Він породжується невизначеністю , відсутністю достатньо повної інформації про подію чи явище та неможливістю прогнозувати розвиток подій . Ризик виникає тоді, коли рішення вибирається з декількох можливих варіантів і немає впевненості , що воно найефективніше.
Можна приймати рішення та запроваджувати дії направлені на зменшення ризику, але позбутися його неможливо. Ситуації, коли відсутній ризик в економіці майже не зустрічаються . Більшість ситуацій, яким притаманний ризик, є дуже важко прогнозованими та контрольованими, тому усунути ризик повністю майже неможливо . Це є причиною того, що навіть ідеальні, з першого погляду, рішення приводять до збитків.
В одночас ризик слід розглядати як невід’ємний елемент процесу існування організації на ринку . Фактично, якщо основною метою функціонування організації є максимізація прибутку, то він (прибуток) є винагородою за вдало взятий на себе ризик. Марно було б сподіватися , що отримання більш менш значних прибутків не пов’язано з серйозним ризиком.
Як вітчизняна так і зарубіжна література приділяє багато уваги визначенню терміна “ризик”. Найчастіше зустрічаються такі визначення ризику :
1. Вірогідність збитків чи втрат ;
2. Ймовірність невдачі чи втрат , що пов’язано з конкретним напрямком дій ;
3. Ймовірність небажаної події ;
Ризик в ділових операціях – це об’єктивно-суб’єктивна економічна категорія , що відбиває ступінь успіху (невдачі ) в досягненні цілей з урахуванням впливу контрольованих і неконтрольованих чинників за наявності прямих і зворотних зв’язків. ( № 8 , стор. 15 )
Проблеми ризику мають розглядатися й ураховуватися як при розроблені стратегії , так і в процесі виконання оперативних завдань. У кожній ситуації , що пов’язана з ризиком постає питання : що означає доцільний ризик , де межа , що відокремлює доцільний ризик від нерозумного.
Визначення такої межі не може бути правильним без розуміння причин виникнення ризику взагалі та його зростання на протязі останнього періоду розвитку людства . Основні з них наступні :
1. Останнім часом розвиток суспільства набув дуже великих швидкостей, насамперед, через науково технічний прогрес. Була створена потреба у неодинарному, швидкому вирішенні питань , що постають перед людством. Принципово нові шляхи розв’язання задач на творчому рівні , вимусили застосовувати методи та прийоми, до яких ще ніколи і ніхто не удавався , природно , що на підставі цього з’явився і великий ризик зазнати невдачу. Якщо спів ставити такі фактори як необхідність вирішення проблеми швидко, якісно, нетрадиційно , всезростаючу кількість населення і стрімко спадаючу кількість придатних до використання ресурсів - можна побачити наступну причину ризику.
2. Для того щоб вижити необхідно надати своїм діям підприємницького забарвлення тобто : незалежність, нестандартність дій , сміливість , винахідливість , орієнтація на максимально можливий успіх. На сучасному етапі важливість цього питання розуміє все більша кількість людей , тому не дивно , що в їх діях починають з’являтися вищеназвані ознаки , які й породжують наростання рівня ризику взагалі.
3. Середовище діяльності людства все більше набуває ринкового характеру , це породжує дуже жорстку конкуренцію, при якій природним стають факти чисельних банкруцтв.
4. Також дуже важливим є проблема зростання глобального ризику , тобто знищення людства внаслідок власних дій. ( № 8 , стор. 21)
Pизикованій ситуації притаманні такі основні ознаки :
1. Наявність невизначеності ;
2. Існування альтернатив і необхідність вибору ;
3. Можливість оцінити наявні альтернативи ;
4. Зацікавлення у результатах вибору ;
Однією з найприбутковіших операцій комерційного банку є кредитування. Але завжди поряд з великими прибутками знаходяться великі ризики , що пов’язані зі втратою чи недоотриманням цих прибутків.
Один з найважливіших принципів банківського кредитування полягає у поверненні наданого кредиту та відсотків по ньому у чітко обумовлені строки. Дотримання цього принципу є запорукою успішної діяльності банку.
Цілком очевидно , що при наданні кредиту перед банком постає проблема невизначеності відносно того, чи буде його повернуто вчасно і більше того, чи буде його повернуто взагалі. Звідси випливає , що основною задачею банка при наданні позики є перетворення невизначеності в ризик і його детальний аналіз .
Ігнорування цього питання банками на початку становлення незалежної банківської системи України призвело до численних фінансових проблем у цій сфері. ( Таблиця 1 )
Таблиця 1 Проблемні банки України ( № 14 , стор. 6) )
на 01.01.1998 |
|
Проблемні банки |
63 |
Банки у режимі фінансового оздоровлення |
23 |
Банки у стадії ліквідації |
40 |
Переведено до нормального режиму |
13 |
Через неможливість отримувати на протязі останніх 2 років прибутки інфляційного характеру комерційні банки зіштовхнулися із проблемою якості своїх кредитних портфелів.
Таблиця 2 Якість кредитних портфелів українських банків ( № 6 стор. 5 )
Вид кредиту |
Стан на 01.01.1996 |
Стан на 01.01.97 |
Відхілення |
Прострочені |
554 млн.грн. |
731 млн.грн. |
+ 177 млн.грн. |
Пролонговані |
579 млн.грн. |
833 млн.грн. |
+ 254 млн.грн. |
Найчастіше комерційні банки зазнавали збитків через залучення занадто дорогих кредитних ресурсів та через їх нерентабельне розміщення.
На сьогоднішній день не зважаючи на зростання абсолютних показників пролонгованої та простроченої заборгованості , питома вага прострочених кредитів у загальній сумі наданих зменшилась до 8.7 % ( на 01.01.97 – 10.4% ) ( № 14 , стор. 6 )
Таблиця 3 Проблемні кредити по групах банків України ( № 14, стор. 7 )
Номер групи банків за робочими активами |
1 |
2 |
3 |
4 |
Разом |
Межі робочих активів для визначення належності до групи, млн.грн |
2657.1 – 107.9. |
98.3 – 32.5 |
28.51 – 10.0 |
9.97 – 1.5 |
|
Кількість банків |
20 |
38 |
47 |
75 |
180 |
Робочі активи, % |
79,6 |
13,2 |
4,8 |
2,3 |
100,0 |
Усього кредитів, млн грн |
7630 |
993.1 |
402.8 |
269.6 |
9295.5 |
Пролонговані, питома вага у кредитному портфелі групи |
11,8 |
7,3 |
1,1 |
12,6 |
11,3 |
Прострочені , питома вага у кредитному портфелі групи |
9,4 |
5,5 |
4,6 |
8,7 |
8,7 |
Питома вага груп наданих кредитах |
|||||
Усього надано кредитів , % |
82,1 |
10,7 |
4,3 |
2,9 |
100 |
Пролонговані , % |
85,9 |
6,9 |
3,9 |
3,3 |
100 |
Прострочені, % |
88,0 |
6,7 |
2,2 |
3,1 |
100 |
Для проведення аналізу даних таблиці зручніше розглянути їх у графічній формі.
Графік 1 Структура проблемних кредитів по групах банків України ( № 14 , стор 6)
Як видно з графіку найбільш стабільно функціонують 47 банків , що належать до групи 3 . Але вони володіють лише 4.8 % робочих активів і якщо врахувати, що 20 найкрупніших банків , які контролюють майже 80 % робочих активів у своєму кредитному портфелі мають 21.2 % проблемних кредитів – можна зробити висновок , що стабілізація лише намічається.
Проблема першої групи банків більш чітко показано на Графіку 2 – видно, що доля проблемних кредитів значно перевищує долю робочих активів даної групи.
Але всеж таки тенденція на стабілізацію існує про це свідчить зменшення кількості банків , що визнаються збитковими у порівнянні з минулими роками.
Діаграма 1 Динаміка кількості збиткових банків України ( № 6, стор 6 )
Однак зазначена тенденція є ще дуже слабкою і для її укріплення необхідно вирішувати ще багато проблеми фінансово-кредитної сфери. Однією з головних серед яких є проблема кредитного ризику комерційного банку.
Кредитний ризик банку можна визначити як ймовірність отримання банком збитків від невиконання позичальником конкретної кредитної угоди ( № 8 , стор. 31 ). Слід зазначити , що кредитний ризик формується з декількох самостійно діючих видів ризику .
Більшість комерційних банків України до недавнього часу при оцінці кредитного ризику враховували лише одне з можливих його джерел – фінансові можливості позичальника (об‘єктивний ризик пов’язаний з позичальником ) . Практика показала , що дуже багато позичальників не повертають кредити не тому , що не мають можливості, а тому , що не бажають цього робити. В цьому випадку банк вимушений подавати до суду і може зіткнутися з проблемою недосконалості укладення кредитної угоди . Це стосується всіх угод укладених під час кредитування. Це показує , що при оцінці кредитного ризику конче необхідно враховувати юридичний ризик .
Особливу увагу в умовах кризи в нашій країні слід також приділяти впливу на кредитний ризик ризику виникнення форс-мажорних обставин. Також при кредитуванні слід враховувати, що в чистому вигляді ризики не зустрічаються , вони накопичуються та корелюють між собою, утворюючи системний ризик. Даний підхід до формування кредитного ризику, як системи ризиків, враховані в структурі кредитного ризику , що наведена у Малюнку № 1 . Кредитна діяльність банків є дуже специфічною , вона визначається, насамперед, тими факторами, від яких залежить ступінь кредитного ризику:
1. Ступінь концентрації кредитної діяльності банку в певній сфері (галузі) ;
2. Питома вага кредитів , що припадає на клієнтів , які відчувають тимчасові фінансові труднощі ;
3. Концентрація діяльності банків в маловідомих , невивчених галузях ;
4. Ступінь мінливості кредитної політики та кредитного портфелю банку ;
5. Питома вага нових клієнтів ;
6. Введення в практику занадто великої кількості нових послуг на протязі короткого проміжку часу ;
7. Прийняття під заставу цінностей , що важко реалізуються або швидко знецінюються ;
8. Зміна ділової активності ( тобто попиту на кредити ) ;
9. Мінливість ставки відсотку ;
Також існує значна група факторів, яка визначаючи фінансове становище позичальника, опосередковано впливає на кредитний ризик банку :
1. Недосконалий менеджмент ;
2. Неадекватний первинний капітал ;
3. Занадто високі темпи зростання реалізації продукції ;
4. Конкуренція ;
5. Економічні коливання ;
Деякі з названих факторів діють автономно , незалежно від банків , деякі можуть бути керовані. Але, безперечно, існує об’єктивна необхідність з боку банків в мониторінгу всіх факторів , що прямо чи опосередковано чинять вплив на кредитний ризик. Головним завданням науково обгрунтованого управління ризиковими операціями банку є визначення ступеня допустимості та виправданості того чи іншого ризику і прийняття практичного рішення , спрямованого або на використання ризикових ситуацій , або на вироблення системи засобів , що зменшують небезпеку виникнення збитків банку від проведення тієї чи іншої операції.
Надалі в дипломній роботі на основі вітчизняного та іноземного досвіду будуть розглянуті проблеми визначення кредитного ризику, методи його аналізу та шляхи подолання перешкод , що при цьому виникають.
Малюнок № 1 Структура кредитного ризику ( № 7 , стор. 32 )
|
|||||
|
|
|
Планування бюджету фірми й операційний аналіз її діяльності
Фінансовий
менеджмент - це наука управління фінансами підприємства, направлена на
досягнення його стратегічних і тактичних цілей. Останні ж є індивідуальними для
кожного суб’єкта, що господарює. Новий складний етап формування ринкової
економіки в нашій країні породив потребу у досліджені ...
Фінансова діяльність суб’єкта підприємництва
В
умовах трансформаційної ринкової економіки перед підприємствами постає питання
вирішення проблем фінансового забезпечення власної виробничо-господарської та
інвестиційної діяльності. Тому необхідна підготовка висококваліфікованих,
конкурентоздатних фінансистів. Це можливо за поєднанням ...