Розподіл і використання прибутку є найважливішим господарським процесом, що забезпечує покриття потреб підприємців і формування доходів держави.
Механізм розподілу прибутку повинен бути побудований таким чином, щоб всіляко сприяти підвищенню ефективності виробництва, стимулювати розвиток нових форм господарювання. Однією з найважливіших проблем розподілу прибутку є оптимальне співвідношення частки прибутку, що акумулюється в доходах бюджету і залишається в розпорядженні господарюючих суб'єктів. Економічно обґрунтована система розподілу прибутку повинна гарантувати виконання фінансових зобов'язань перед державою і максимально забезпечити виробничі, матеріальні та соціальні потреби підприємства [13, с. 188].
Об'єктом розподілу є балансовий прибуток підприємства. Під його розподілом розуміється направлення прибутку в бюджет і по статтях використання на підприємстві. Законодавчо розподіл прибутку регулюється в тій його частині, яка надходить до бюджетів різних рівнів у вигляді податків та інших обов'язкових платежів. Визначення напрямків витрачання прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, структури статей її використання знаходиться в компетенції підприємства.
Принципи розподілу прибутку можна сформулювати таким чином:
- прибуток, одержуваний підприємством у результаті виробничої, господарської та фінансової діяльності, розподіляється між державою і підприємством як господарюючим суб'єктом;
- прибуток для держави надходить у відповідні бюджети у вигляді податків і зборів, ставки яких не можуть бути вільно змінені. Склад і ставки податків, порядок їх обчислення і внесення до бюджету встановлюються законодавчо;
- величина прибутку підприємства, що залишилася в його розпорядженні після сплати податків, не повинна знижувати його зацікавленості в зростанні обсягу виробництва і поліпшення результатів виробничо-господарської та фінансової діяльності;
- прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, в першу чергу спрямовується на накопичення, що забезпечує його подальший розвиток, і тільки в іншій частині - на споживання.
На підприємстві розподілу підлягає чистий прибуток, тобто прибуток, що залишилася в розпорядженні підприємства після сплати податків та інших обов'язкових платежів. З неї стягуються санкції, що сплачуються в бюджет і деякі позабюджетні фонди.
Ніякі органи, в тому числі держава, не мають права втручатися в процес використання чистого прибутку підприємства. Ринкові умови господарювання визначають пріоритетні напрями власного прибутку. Розвиток конкуренції вимагає необхідності розширення виробництва, його вдосконалення, задоволення матеріальних і соціальних потреб трудових колективів.
Чистий прибуток є джерелом погашення власних оборотних коштів. Крім того, він направляється на сплату відсотків по кредитам, отриманим на заповнення нестачі власних оборотних коштів, на придбання основних засобів, а також сплату відсотків за простроченими і відстроченими кредитами.
Поряд з фінансуванням виробничого розвитку прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, спрямовується на задоволення споживчих і соціальних потреб [11, с. 412]. Так, з цього прибутку виплачуються одноразові заохочення і допомоги, які виходять на пенсію, а також надбавки до пенсій, виробляються витрати по оплаті додаткових відпусток понад установлену законом тривалості, оплачуються витрати на безкоштовне харчування або харчування за пільговими цінами.
Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, служить не тільки джерелом фінансування виробничого і соціального розвитку, а також матеріального заохочення, але і використовується у випадках порушення підприємством чинного законодавства для сплати різних штрафів і санкцій.
Так, з чистого прибутку сплачуються штрафи при недотриманні вимог з охорони навколишнього середовища від забруднення, санітарних норм і правил, при завищенні регульованих цін на продукцію. З чистого прибутку стягується незаконно отриманий підприємством прибуток.
Діяльність Пенсійного фонду України
Виробнича
практика студента забезпечує освоєння кваліфікації в відповідності з вимогами
навчального плану, сприяє закріпленню й поглибленню знань, привчає до праці в
сфері виробництва в умовах трудового колективу. Виробнича практика дозволяє
сформувати уяву про зміст й особливості своєї ...
Аналіз формування та розміщення фінансових ресурсів кредитної спілки
Сучасний
етап розвитку національної економіки України характеризується пошуком
найефективніших важелів та інструментів ведення виробничо-господарської
діяльності. Підвищення ролі приватної власності, розвиток фондового ринку,
активізація зовнішньоекономічної діяльності потребують удоскон ...