У випадках приховування прибутку від оподаткування також стягуються штрафні санкції, джерелом сплати яких є чистий прибуток.
Розподіл чистого прибутку відображає процес формування фондів і резервів підприємства для фінансування потреб виробництва та розвитку соціальної сфери.
В сучасних умовах господарювання держава не встановлюються яких-небудь нормативів розподілу прибутку, але через порядок надання податкових пільг стимулює напрямки прибутку на капітальні вкладення виробничого і невиробничого характеру, на благодійні цілі, фінансування природоохоронних заходів, витрат на утримання об'єктів і установ соціальної сфери та інше.
Розподіл чистого прибутку - один з напрямів внутрішньофірмового планування, значення якого в умовах ринкової економіки зростає. Порядок розподілу та використання прибутку на підприємстві фіксується в статуті підприємства і визначається положенням, яке розробляється відповідними підрозділами економічних служб і затверджується керуючим органом підприємства. Відповідно до статуту підприємства можуть складати кошториси витрат, що фінансуються з прибутку, або утворювати фонди спеціального призначення: фонди нагромадження (фонд розвитку виробництва або фонд виробничого і науково-технічного розвитку, фонд соціального розвитку) і фонди споживання (фонд матеріального заохочення) [3, с. 78].
Кошторис витрат, що фінансуються з прибутку, включає витрати на розвиток виробництва, соціальні потреби трудового колективу, на матеріальне заохочення працівників і благодійні цілі [5, с. 2].
До витрат, пов'язаних з розвитком виробництва, належать витрати на науково-дослідні, проектні, конструкторські та технологічні роботи, фінансування розробки та освоєння нових видів продукції та технологічних процесів, витрати по вдосконаленню технології та організації виробництва, модернізації обладнання, витрати, пов'язані з технічним переозброєнням і реконструкцією діючого виробництва, розширенням підприємств. У цю ж групу витрат включаються витрати з погашення довгострокових позик банків і відсотків по ним. Тут же плануються витрати на проведення природоохоронних заходів та ін. Внески підприємств з прибутку в якості внесків засновників у створення статутного капіталу інших підприємств, кошти, що перераховуються спілкам, асоціаціям, концернам, до складу яких входить підприємство, також вважаються використанням прибутку на розвиток.
Розподіл прибутку на соціальні потреби включає витрати на експлуатацію соціально-побутових об'єктів, що знаходяться на балансі підприємства, фінансування будівництва об'єктів невиробничого призначення, організації та розвитку підсобного сільського господарства, проведення оздоровчих, культурно-масових заходів тощо.
До витрат на матеріальне заохочення відносяться заохочення за виконання особливо важливих виробничих завдань. Виплата премій за створення, освоєння і впровадження нової техніки, витрати на надання матеріальної допомоги робітникам і службовцям, одноразову допомогу ветеранам праці, які виходять на пенсію, надбавки до пенсій, компенсація працівникам подорожчання вартості харчування в їдальнях, буфетах підприємства у зв'язку з підвищенням цін та ін.
Весь прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, поділяється на дві частини. Перша збільшує майно підприємства і бере участь в процесі накопичення. Друга характеризує частку прибутку, використовуваного на споживання. При цьому необов'язково весь прибуток, який спрямовується на накопичення, використовувати повністю. Залишок прибутку, невикористаного на збільшення майна, має важливе резервне значення і може бути в роки бути направлений для покриття можливих збитків, фінансування різних витрат.
Нерозподілений прибуток в широкому сенсі як прибуток, спрямовується на накопичення. Нерозподілений прибуток минулих років свідчать про фінансову стійкість підприємства та наявність джерела для подальшого розвитку [10, с. 48-51].
Таким чином, можна зробити висновок, що прибуток - це ключовий елемент функціонування як окремого підприємства так і економіки країна вцілому. На величину прибутку, головним чином, впливає виручка від реалізації товарів (робіт, послуг), на яку також впливає низка факторів виробничого та невиробничого характеру, які в тій чи іншій мірі залежать або не залежать від підприємства.
Оцінка інвестиційного клімату України
Інвестиційна
діяльність є основною передумовою для створення ефективної економіки та
розвитку ринкових відносин в Україні. Стримування інвестиційної активності
внутрішніх і закордонних інвесторів за рахунок сформованого несприятливого
інвестиційного середовища веде до зниження загальних ...
Державний бюджет і бюджетна політика
Із
визначенням України самостійною ринковою орієнтованою державою з усією
важливістю постають проблеми створення і функціонування власної бюджетної
системи, що передбачають:
·
виділення
ланок бюджетної системи;
·
наповнення
бюджетів, розподіл податків і зборів між ...