Поточний стан економіки визначається діяльністю господарюючих суб'єктів, майбутній - обсягами інвестицій у виробництво.
У результаті виготовлення продукції та надання послуг зношуються основні фонди підприємств: будівлі, споруди, машини, обладнання. Для їх відновлення нагромаджується амортизаційний фонд. Сума обсягів амортизаційних фондів підприємств, нарахованих за певний період часу, визначає обсяг коштів, необхідних для простого відновлення зношених основних фондів. Основні фонди підприємств відновлюються у процесі інвестиційної діяльності. Якщо обсяг інвестицій дорівнює обсягу амортизаційного фонду, відбувається просте відновлення.
Розподіл валового внутрішнього продукту (ВВП) на фонд споживання та фонд нагромадження є важливою макроекономічною пропорцією національної економіки. Від того, яку частину ВВП країна витрачає на створення матеріально-технічної та фінансової бази нових виробництв товарів та послуг, залежать майбутні обсяги ВВП та відповідно добробут населення. Реалізація фонду нагромадження - важлива частина інвестиційної діяльності.
Суб'єктами інвестиційної діяльності є інвестори, замовники, виконавці робіт, користувачі об'єктів інвестиційної діяльності, а також постачальники, будь-які суб'єкти підприємницької і фінансової діяльності - банківські, страхові і посередницькі установи. Суб'єктами інвестиційної діяльності можуть бути фізичні та юридичні особи (у тому числі іноземні), а також державні та міжнародні організації. Свої відносини суб'єкти інвестиційної діяльності будують на основі договорів. Основним суб'єктом інвестиційної діяльності є інвестор, який здійснює вкладення власних, позичкових або залучених коштів у формі інвестицій [34, 238].
Інвесторами можуть бути:
) фізичні і юридичні особи;
) об'єднання юридичних осіб, які створені на основі договору про спільну діяльність і не мають статусу юридичної особи;
) державні органи;
) органи місцевого самоврядування;
) іноземні суб'єкти підприємницької діяльності.
З урахуванням спрямованості операційної діяльності, що здійснюється інвесторами, останніх поділяють на індивідуальних та інституційних.
Індивідуальний інвестор - це фізична або юридична особа, яка інвестує кошти у розвиток свого підприємства. Інституційний інвестор - це фінансовий посередник, що акумулює кошти індивідуальних інвесторів і здійснює інвестиційну діяльність. Інституційними інвесторами є інвестиційні компанії, інвестиційні фонди, які спеціалізуються на операціях з цінними паперами.
Залежно від цілей інвестування, які ставлять перед собою інвестори, виділяються стратегічні і портфельні інвестори. Якщо метою стратегічного інвестора під час здійснення інвестиції є придбання контрольного пакета акцій або переважної частки статутного капіталу іншого підприємства для реального управління ним, то портфельний інвестор вкладає кошти в об'єкти інвестування з метою отримання поточного доходу або приросту капіталу.
Усі інвестори мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності у будь-якій формі: володіння, користування і розпорядження об'єктами інвестування; визначення обсягів і напрямів інвестицій; залучення на договірній, переважно конкурсній основі інших суб'єктів інвестиційної діяльності; здійснення контролю за цільовим використанням інвестованих коштів; об'єднання власних і залучених коштів із коштами інших інвесторів для спільного інвестування [40, 156].
Методичні підходи до оцінки фінансової стійкості підприємства
При проведенні аналізу фінансової стійкості підприємств в економічній
літературі використовують різні методи і підходи. Оскільки не існує єдності у
визначенні категорії фінансової стійкості, то відсутній і єдиний підхід до
визначення показників оцінки фінансової стійкості підприємства.
Для хар ...
Світові фінансові кризи та їх вплив на фінансову безпеку держави
Досвід
сьогоднішньої світової кризи підтверджує той факт, що жодна країна не
застрахована від кризи, адже постраждали навіть ті країни, фінансові моделі
яких вважалися еталоном досконалості. Світова фінансова та економічна криза
зумовила виникнення цілого кола проблем та, послабленням фі ...