Серед реальних податків найпоширенішими є земельний і промисловий податки.
Земельний податок - один з найдавніших у світі. С початку податок сплачувався у натуральному вигляді, а потім поступово з розвитком товарно-грошових відносин став сплачуватися грішми. Можуть застосовуватись різноманітні форми виділення об'єкта оподаткування й обчислення цього податку. Головною, яка застосовується і в Україні, є встановлення об'єктом оподаткування площі земельної ділянки і диференціація ставок залежно від родючості ґрунтів і місця знаходження ділянки. Можливий варіант погодження земельного податку з розміром доходу, що його отримує власник землі або той, хто її використовує на умовах оренди чи інших підставах.
Земельний податок відіграє відчутну роль у суспільстві й у фінансовій та податковій політиці. За відсутності суттєвих недоліків він має значні переваги як у фіскальному, так і в регулюючому планах. По-перше, при стягненні земельного податку майже не існує можливості ухилення від сплати. Земельну ділянку неможливо сховати. Як об'єкт оподаткування вона порівняно легко піддається чіткому обліку. По-друге, в земельному податку досить чітко реалізується принцип соціальної справедливості. При варіантів сплати пропорційно до розміру ділянки і родючості ґрунтів кожен платить залежно від того природного потенціалу, яким він володіє. Результати ж господарювання не впливають на суми податку, і тому існує прямий стимул працювати якомога краще. По-третє, земельний податок є засобом вилучення диференційної земельної ренти, що надає усім платникам рівних можливостей. По-четверте, цей податок виступає важливим економічним інструментом у руках держави. Насамперед, з одного боку, він сприяє ефективному використанню основного природного багатства. Сама платність і механізм цієї платності змушують землевласника чи землекористувача отримувати доход від землі. Безплатне землекористування ніколи не було ефективним, про це свідчить, зокрема, недавній досвід планового господарювання з переданням землі колгоспам. З іншого боку, земельний податок є інструментом регулювання розміщення продуктивних сил на території країни. Встановлюючи диференційовані ставки не тільки залежно від родючості ґрунтів, а й від місця знаходження земельної ділянки, держава регулює розподіл суспільного капіталу. Для регіонів, які потребують додаткового розвитку, встановлюються пільгові понижені ставки або застосовується звільнення від оплати земельного податку. Навпаки, в індустріально перенасичених регіонах необхідно вдаватися до підвищених ставок.
Промисловий податок стягується з різних видів промислів, які приносять доход. Однак на відміну від прибуткового податку він не передбачає точного обліку доходів, а оподаткування ведеться за зовнішніми ознаками майна, яке пов'язане з одержанням доходів. В Україні стягнення промислового податку відбувається у вигляді плати за патент на право разової торгівлі фізичними особами. Особливого значення у податковій системі й податковій політиці цей податок не має.
Домовий податок установлюється на житлові будівлі та приміщення для торгівлі і промислів на підставі їх оцінки за зовнішніми ознаками.
Податок на грошовий капітал розповсюджується на кошти, вкладені в цінні папери, з урахуванням доходу, який вони приносять. Більш поширеним, однак, є оподаткування не грошового капіталу, а фактичного доходу, що отримується від нього. Таке оподаткування може здійснюватись або індивідуально через оподаткування дивідендів, або інтегровано через установлення податку на весь нерозподілений прибуток до виплати із нього дивідендів, а в окремих випадках і подвійно [8, c.59-62].
Домовий податок і податок на грошовий капітал в Україні не використовуються. Промисловий податок застосовується для місцевого оподаткування. В цілому реальні податки є архаїчними формами оподаткування. В сучасних умовах вони значно поступаються місцем особистим, хоча історично були першими формами прямого оподаткування.
Особливості застосування податкових пільг щодо фізичних осіб в Україні
Для виконання своїх функцій держава формує відповідні засоби, що
концентруються в бюджетах різноманітних рівнів і цільових фондів. Перехід до
ринкових відносин, удосконалення відносин власності визначають податки як
основні джерела формування доходної частини бюджету. Проблемне вивчення й ...
Фондовий ринок Казахстану
Фондовий ринок займає особливе місце в загальній системі ринкової
економіки кожної країни. Фондовий ринок - це загальна назва цілої системи
ринків фінансових ресурсів. На сучасному етапі фондовий ринок займає важливе
місце в системі економічних відносин як в середині країни так і поза нею ...