Чинний у даний час в Україні податок на прибуток підприємств має значну зовнішню подібність із податком на прибуток корпорацій закордонних країн. І дійсно, фактично всі діючі підприємства несуть у собі в більшій мірі ознаки колективної форми власності, тобто їхній прибуток має явні ознаки колективного прибутку. Проте на відміну від Європейських держав прибуток підприємств, заснованих на приватному капіталі, оподатковується податком на прибуток також, як і акціонерних товариств. В Україні відносини власності ще не прийняли такого рівня розвитку, щоб можна було чітко визначити об'єкт оподаткування, виходячи із застосовуваного підходу в країнах із розвинутою ринковою економікою.
В цих країнах основним прямим засобом централізації ВНП у бюджет є особистий прибутковий податок. Але одним із головних регуляторів виробничо-господарських процесів є податок на прибуток корпорацій. При цьому існує стійка тенденція до зменшення питомої ваги даного податку в загальній сумі податкових надходжень.
Але в багатьох постсоціалістичних країнах Східної Європи і країнах СНД частка податку на прибуток підприємств у дохідній частині бюджету перевищує частку прибуткового податку з громадян.
Аналогічна ситуація спостерігається й в Україні. У порівнянні з прибутковим податком із громадян податок на прибуток підприємств має в прибутках бюджету України більшу питому вагу. Крім того, варто звернути увагу, що частка податку на прибуток в бюджетних надходженнях має тенденцію до збільшення, а частка .прибуткового податку з громадян, навпаки - до зменшення.
Таке співвідношення двох видів прибуткового оподаткування обумовлюється декількома причинами. Насамперед, протягом багатьох років платежі в бюджет із прибутку підприємств мали високу питому вагу в доходах держави і значно перевищували надходження від прибуткового податку з громадян. Різко змінити таке співвідношення за декілька років просто неможливо. Крім того, об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств набагато більший, чим прибутковим податком із громадян, що також впливає на загальний розмір цих двох видів податків і забезпечує перевищення частки податку на прибуток підприємств над часткою прибуткового податку з громадян у доходах бюджету.
Регулювання пропорцій між фондом оплати праці і прибутком - найбільш важлива сфера економічних відносин у ринковій економіці. У економіці розвинутих закордонних країн з ринковою економікою оптимальність співвідношення споживання і накопичення досягається через боротьбу інтересів найманого робітника і власника. Тому з боку держави не потребуються спеціальні важелі, що підтримували б дані пропорції, хоча опосередковано це досягається через різноманітні ставки оподаткування доходів (прибутків) фізичних і юридичних осіб.
В Україні система оподаткування прибутку підприємств характеризується частою зміною об'єкта оподаткування. Так, із 2001р. податок стягався з прибутку, у 2002р. - із доходу, у 2003р. - спочатку з прибутку, а потім (із другого кварталу даного року) - знову з доходу. У 2004р. об'єктом оподаткування залишався доход, а з 2005р. знову здійснений перехід до оподаткування прибутку який діє і дотепер, але з постійними змінами до нього.
З огляду на необхідність подальшого реформування вітчизняного податку на прибуток підприємств, в основі чого повинно лежати зміна його функціональної спрямованості (із фіскальної на регулюючу), актуальним є дослідження теоретичних основ і механізму використання корпоративного податку [26, c.12-17].
Податок на прибуток підприємств варто розглядати у взаємозв'язку з особистим прибутковим оподаткуванням фізичних осіб. Рівнобіжне функціонування двох цих видів податків дає можливість, по-перше, охопити оподаткуванням весь створений валовий доход, що включає заробітну плату і прибуток; по-друге, регулювати фінансовими методами оптимальне співвідношення між ними. Реформи в країнах із розвинутою ринковою економікою в сфері оподаткування прибутків проводилися з урахуванням взаємозалежності цих податків та необхідності їхнього узгодження.
Національна депозитарна система проблеми становлення та розвитку
Інфраструктура
фондового ринку в кожній країні має свої особливості. Вони обумовлені рівнем
розвитку економіки країни, характером діючої моделі ринку, специфікою системи
державного регулювання ринку. Неодмінним елементом організації ринку цінних
паперів є
депозитарна система, яка виступ ...
Аналіз фактичних і статистичних даних по Дніпропетровській області щодо надходження іноземних інвестицій за останні три роки
Інвестиційна політика є складовою частиною економічної політики держави і
повинна бути спрямована на створення оптимальних умов для активізації
інвестиційного потенціалу.
Основними напрямами інвестиційної діяльності є: створення привабливих
умов для роботи іноземних інвесторів; збільше ...