Кожна країна, в тому числі й Україна, з метою найефективніше використати свої фінансові ресурси, активізувати підприємницьку діяльність намагається залучити додаткові капітальні вкладення у розвиток своєї економіки. Залучення додаткових фінансових ресурсів у формі кредитів є передумовою виникнення державного боргу.
За економічною суттю державний борг визначає економічні відносини держави як позичальника з її кредиторами (резидентами і нерезидентами) щодо перерозподілу частки вартості валового внутрішнього продукту на умовах повернення, строковості та платності.
За умовами залучення грошових коштів розрізняють внутрішній та зовнішній борг.
Внутрішній державний борг - це сукупність зобов´язань держави перед резидентами, тобто заборгованість держави всім громадянам, які тримають внутрішні державні облігації.
Зовнішній державний борг - це сукупність боргових зобов´язань держави, що виникли в результаті запозичень держави на зовнішньому ринку.
Зовнішній державний борг має такі дві складові:
борг органів державної влади і управління, який виникає в результаті залучення кредитів іноземних держав та випуску державних цінних паперів, що розміщуються на міжнародних ринках капіталів. Ця частина державного зовнішнього боргу погашається та обслуговується за рахунок коштів Державного бюджету та коштів Національного банку України;
борг суб´єктів господарювання, гарантований Урядом. Він погашається та обслуговується суб´єктами господарювання - позичальниками. Проте у разі невиконання боргових зобов´язань суб´єктами господарювання перед іноземними кредиторами набирає чинності державна гарантія і погашення та обслуговування таких кредитів здійснюється Державним казначейством за рахунок коштів Державного бюджету.
Державний борг можна поділити на дві складові:
капітальний, який включає всю сукупність боргових зобов´язань держави на певну дату;
поточний, що складається з платежів по зобов´язаннях, які позичальник повинен погасити у звітному періоді.
Погашення та обслуговування державного боргу здійснюється шляхом проведення платежів з виконання боргових зобов´язань перед кредиторами щодо сплати основної суми боргу, відсотків по ній та супутніх витрат, передбачених умовами випуску державних цінних паперів, угодами про позику, державними гарантіями та іншими документами.
Погашення та обслуговування державного боргу може здійснюватися у грошовій формі, а за згодою з кредитором - шляхом постачання товарів (послуг), заліку зустрічної вимоги та іншими засобами відповідно до чинного законодавства України.
Державний борг можна розглядати з двох боків: з одного боку, державне запозичення сприяє економічному зростанню, а з іншого -борг збільшує навантаження на Державний бюджет. Тому вирішення питання про державний кредит має віднайти оптимальне співвідношення між інвестиціями, економічним зростанням та внутрішніми і зовнішніми запозиченнями.
Відстрочення погашення боргу означає перенесення термінів виплати заборгованості. За період перенесення погашення боргу виплата доходів не проводиться.
Реструктуризація боргу являє собою використання зазначених способів коригування боргу в комплексі або частково.
Анулювання боргів означає повну відмову держави від своєї заборгованості. Водночас авторитет держави залежить від об´єктивності позиції держави щодо визнання (невизнання) нею своїх боргів і забезпечення їх повного погашення у визначені терміни. Основним завдання сучасної боргової політики України є поступове зменшення боргового навантаження бюджету й економіки країни. Великий обсяг боргу держави, зокрема перед зовнішніми кредиторами, створює загрозу фінансовій безпеці держави.
Доходи місцевих бюджетів їх динаміка та тенденції розвитку
Курсова робота присвячена
теоретико-правовим основам формування доходної частини місцевих бюджетів,
аналізу формування та тенденції розвитку доходів місцевих бюджетів в Україні.
Актуальність теми дослідження. Питання
оптимізації формування доходів місцевих бюджетів та виявлення резерві ...
Механізм активізації трудової діяльності в умовах ринкової економіки
Розвиток
ринкових відносин в Україні передбачає формування нової системи мотивації
праці, яка враховує кардинальні зміни відносин власності, економічного статусу
працівників, джерел, рівня, складу і структури їх доходів.
Процес становлення ринкового
механізму активізації т ...