Для оцінки стану державного боргу у міжнародній практиці використовуються різноманітні показники щодо можливості країни з його обслуговування. Так, Світовий банк виходить з того, що критичним рівнем державного зовнішнього боргу є понад 50% від валового внутрішнього продукту. А за вимогою Маастрихтської угоди державний борг не повинен перевищувати 60% валового внутрішнього продукту країни. За оцінками спеціалістів, Україна має середній рівень зовнішнього боргу.
Стан зовнішнього боргу держави можна охарактеризувати за допомогою таких показників:
· співвідношення зовнішнього боргу до валового внутрішнього продукту (критичний рівень становить 80-100 %). За останні роки для України цей показник становить близько 40%;
· співвідношення планових платежів щодо обслуговування боргу до валютних надходжень держави. Цей показник характеризує ліквідність позиції економіки країни. Він свідчить про платоспроможність країни на найближчу перспективу (прийнятним вважається значення цього показника на рівні 20-25%). В останні роки для України цей показник становить менше 16%;
· співвідношення дисконтованої вартості боргу й експорту. Цей показник застосовується для оцінки довгострокової платоспроможності (критичний рівень 200-250%). За останні роки в Україні цей показник не досягає 60%.
Для поліпшення управління обслуговування зовнішнього і внутрішнього боргу бюджетним кодексом України встановлено, що основний обсяг державного боргу не повинен перевищувати 60% фактичного річного обсягу ВВП України. Крім того, граничні обсяги державного внутрішнього та зовнішнього запозичень України і надання державних гарантій здійснюються в межах, що встановлюються на кожний бюджетний період. Так, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» граничний розмір державного внутрішнього боргу України встановлено в сумі 15,57 млрд. гривень та в сумі 1,32 млрд. доларів США, граничний розмір державного зовнішнього боргу України - в сумі, еквівалентній 8,86 тис. доларів США.
Щоб запобігти кризовій ситуації у сфері державного кредиту, необхідно вдосконалювати систему управління державним боргом на основі розробки стратегії управління кредитними зобов´язаннями. Головною метою стратегії державного кредиту, зокрема зовнішнього, є визначення оптимальної структури та обсягу державного боргу з метою зниження вартості обслуговування боргу і мінімізації ризику, який виникає при отриманні кредитів. [1,ст 188]
Державний бюджет є одною із головних ланок фінансової системи. З його допомогою уряд концентрує у своїх руках значну частину національного доходу, перерозподіленого фінансовими методами. У цій ланці зосереджуються найкрупніші прибутки і найбільш важливі в політичному й економічному відношенні витрати.
Трансформаційні процеси, які відбуваються в Україні, набувають усе більшого розвитку. В умовах економічних змін на одному із перших щаблів стоїть питання забезпечення добробуту населення та формування основ подальшого його зростання. Провідну (визначальну) роль у цих перетвореннях займають державні фінанси, зокрема використання ресурсів державного бюджету України.
На первинному етапі формування молодої держави відбувається початкове функціонування нового ринкового середовища, в якому, шляхом ефективного здійснення бюджетного процесу, знаходить відповідне місце задоволення інтересів усіх верств населення. Здійснюючи перерозподільчу функцію, держава через державний бюджет направляє значну частину коштів на фінансування соціальної сфери з метою забезпечення фінансовими ресурсами тих верств населення, які самостійно не в змозі досягти прийнятного рівня власного добробуту. [3, ст. 26]
Загальнодержавні податки та їх значення для бюджету
Тема
“Загальнодержавні податки та їх значення для бюджету”, являється дуже
актуальною на сьогоднішній день, бо в умовах перехідної економіки і створення
ринкового середовища бюджет залишається важливим інструментом управління і
формування фінансової політики держави.
Побудова
моделі ...
Фактори, що впливають на рівень фінансової стійкості підприємства
На фінансову стійкість підприємства впливає ціла низка чинників. З метою
управління окремими з них, посилення чи послаблення їх впливу на фінансову
стійкість підприємства їх можна об’єднати в групи залежно від рівня виникнення
та ступеня значущості (рис. 1.1) [14].
Рисунок 1.1 - Види ф ...