Напрямки реформування основних прямих податків в проекті Податкового кодексу України

Діюча податкова система України не повною мірою відповідає вимогам нинішнього стану економіки та суспільних взаємовідносин i вимагає кардинальної заміни окремих елементів податкових механізмів. При цьому не обов’язково повністю замінювати чинні елементи податкової системи, оскільки це може призвести до хаосу, знищення звичних для платників податків механізмів.

Зважаючи на те, що прийнятий у 1997 році Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» в основному відповідає світовим вимогам щодо оподаткування прибутку (доходу) підприємств, при підготовці розділу проекту Податкового кодексу України, яким регулюється справляння цього податку, не ставилася мета вносити кардинальні зміни до порядку його справляння, а лише передбачалося його вдосконалити. Зокрема, перед розробниками цього розділу проекту Кодексу ставились такі головні цілі: по-перше, послабити податкове навантаження на платників податків за рахунок зниження ставки податку на прибуток підприємств; по-друге, зробити цей податок нейтральним по відношенню до всіх категорій платників податків шляхом скасування цілої низки пільг та винятків в оподаткуванні; по-третє, спростити адміністрування податку на прибуток підприємств.

Для вирішення зазначених проблем у проекті Кодексу запропоновано ряд змін до діючого сьогодні порядку справляння податку на прибуток. Наприклад, передбачено знизити ставку податку на прибуток підприємств з 30 до 20 відсотків, а ставку оподаткування дивідендів - з 30 до 15 відсотків.

З метою запобігання різкому зниженню надходжень до бюджету від цього податку передбачено поступове зниження ставки податку на прибуток підприємств. Так, протягом першого року дії Кодексу після набрання ним чинності запропоновано податок на прибуток сплачувати за ставкою 25 відсотків, як зазначалося в попередньому пункті.

Зазначимо, що передбачена проектом Кодексу ставка податку на прибуток є значно нижчою від діючих ставок цього податку в більшості європейських країн. Наприклад, у Бельгії ставка податку на прибуток становить 39 відсотків, у Росії, Німеччині, Іспанії - 35 відсотків, Австрії - 34 відсотки, Франції - 33 відсотки, Данії - 32 відсотки.

Безумовно, істотне зниження ставки податку на прибуток підприємств неминуче призведе до зменшення надходжень від цього податку до бюджету у перші роки після прийняття Податкового кодексу. Однак світова практика свідчить, що введення нових економічних реформ приносить очікуваний ефект не одразу, а через певний час. Компенсацією втрат перехідного періоду стане розширення бази оподаткування, основу якої становитимуть скорочення податкових пільг i залучення до оподаткування капіталів, що знаходяться у тіньовому обороті [33, c.53-55].

Враховуючи, що проблеми соціального захисту та економічної підтримки окремих галузей економіки слід вирішувати шляхом надання адресної соціальної допомоги, збільшення бюджетного фінансування на основі забезпечення достатніх надходжень до бюджету, а не шляхом викривлення загальноприйнятих схем оподаткування, у проекті Кодексу запропоновано скасувати цілу низку податкових пільг i за рахунок цього розширити базу оподаткування.

У процесі підготовки проекту Кодексу переглянуто діючий перелік податкових пільг та винятків із загальних правил оподаткування i вилучено ті з них, які безпосередньо не мають соціальної та інвестиційної спрямованості або запроваджені з метою часткового розв’язання проблем, пов’язаних із нестачею бюджетних асигнувань на ті чи інші цілі. Крім того, уточнено перелік доходів та витрат, які дозволяється враховувати при визначенні оподатковуваного прибутку підприємств.

Для спрощення адміністрування податку на прибуток підприємств проектом Кодексу передбачається подання декларації з податку на прибуток один раз на рік за підсумками звітного року не пізніше 25 лютого року, наступного за звітним. При цьому для забезпечення рівномірного надходження цього податку до бюджету протягом року передбачено проведення щомісячних авансових платежів, розмір яких розраховуватиметься виходячи з результатів господарської діяльності платника за попередній рік i підлягатиме коригуванню залежно від того, збільшилися чи зменшилися доходи платника протягом звітного року.

Щоб запобігти несплаті авансових платежів протягом року або сплаті їх у неповному розмірі, проектом Кодексу передбачається встановити відповідальність за такі порушення у вигляді штрафних санкцій та пені у разі, якщо недоплата з авансових платежів порівняно з розміром податку на прибуток, перерахованим за результатами звітного року, перевищуватиме 30 відсотків.

Читайте більше

Шляхи підвищення фінансової стійкості ТзОВ «Імперія жирів»
фінансовий стійкість прибуток рентабельність Одним з найбільш суттєвих наслідків переходу України до ринкової економіки стала поява нових механізмів господарювання, які ґрунтуються на принципах повної економічної самостійності підприємств, мінливості зовнішнього середовища, а також високої інт ...

Загальнодержавні податки та їх значення для бюджету
Тема “Загальнодержавні податки та їх значення для бюджету”, являється дуже актуальною на сьогоднішній день, бо в умовах перехідної економіки і створення ринкового середовища бюджет залишається важливим інструментом управління і формування фінансової політики держави. Побудова моделі ...