Таким чином, в умовах відсутності реформ у системі оплати праці та значної заборгованості по заробітній платі цей податок зорієнтовано на найзаможніших громадян. Наприклад, не підлягатимуть оподаткуванню будівлі, розташовані на території населених пунктів з чисельністю постійного населення 50 тис. i більше, у розрахунку 21 м2 загальної площі такої будівлі на кожного члена сім’ї плюс 10,5 м2 на сім’ю, але не менше 80 м2 загальної площі у випадках проживання однієї самотньої особи або двох осіб пенсійного віку. Тобто такий підхід спрямовано на оподаткування великих квартир та будинків i стосується тільки тих громадян, які мають значні надлишки площі.
За будівлі, розташовані на території населених пунктів з чисельністю постійного населення менше 50 тис., розмір податку зменшуватиметься на суму, обчислену виходячи з 40 м2 загальної площі такої будівлі на кожного члена сім’ї плюс 10,5 м2 на сім’ю. Для однієї самотньої особи або двох осіб пенсійного віку, що проживають у таких населених пунктах, база оподаткування зменшуватиметься на 120 м2 загальної площі будівлі. Не обкладатимуться податком нежитлові приміщення, які використовуються для утримання свійських тварин i птахів, зберігання садового та іншого господарського інвентаря, для льохів, інших господарських цілей, не пов’язаних із здійсненням підприємницької діяльності.
База оподаткування будівель, які використовуються сім’ями як садові будинки, зменшується на суму, обчислену виходячи з 80 м2 загальної площі. Щодо порядку оподаткування земельних ділянок кардинальних змін в проекті Кодексу не передбачено. Введення податку на будівлі i споруди значно скоротить випадки ухилення від оподаткування доходів фізичних осіб, оскільки цей податок є своєрідним показником реального, а не формально задекларованого майна громадян.
Враховуючи, що нерухомості притаманні такі риси, як візуальна наочність, постійність місцезнаходження, тривалість існування, державна реєстрація, вона є ідеальним об’єктом оподаткування. Тому є підстави вважати, що податок на майно в частині будівель i споруд, поряд із земельними ділянками, стане стабільним i прогнозованим джерелом поповнення доходів бюджету. Оскільки проектом Податкового кодексу цей податок закріплюється за місцевими бюджетами, його введення дасть можливість створити реальну фінансову базу для органів місцевого самоврядування та наповнити реальним змістом продекларовану самостійність місцевих органів влади. Разом з тим необхідно визнати, що органи виконавчої влади сьогодні ще не готові до введення в дію податку на майно в частині оподаткування будівель i споруд, тому для проведення необхідних заходів потрібно принаймні рік [28, c.108].
Крім того, з метою вирішення проблем щодо введення податку на майно відповідним міністерствам i відомствам необхідно внести зміни до чинних законопроектів та розробити цілий ряд нових нормативно-правових актів. Особливо це стосується оподаткування фізичних осіб. Зокрема, слід розробити методику i провести оцінку вартості будівель - об’єктів оподаткування, створити інформаційну базу даних про об’єкти нерухомості та платників цього податку, здійснити технічне та програмне забезпечення адміністрування цього податку. Враховуючи значний обсяг підготовчої роботи, вважаємо, що введення в дію податку на майно в частині будівель i споруд можливе не раніше 2002 року.
На нинішньому вирішальному етапі реформ, коли основним мотивом економічної політики стає безпосередня орієнтація держави на зростання добробуту народу, пожвавлення підприємництва, посилення ринкових регуляторів у стимулюванні відродження національної економіки, назріла нагальна потреба невідкладного реформування податкової системи, створення цілісного, узгодженого, стабільного і раціонального податкового законодавства.
Основи формування правового середовища нової ідеології оподаткування закладено у проекті Податкового кодексу України, з прийняттям якого Верховною Радою Україна увійде в нове тисячоліття з сучасним, цивілізованим податковим законодавством - виваженим, економічно обґрунтованим і прийнятним для всіх суб’єктів податкового процесу. Стосовно оподаткування фізичних осіб проектом Податкового кодексу передбачається зниження рівня оподаткування громадян з відносно низькими доходами, перегляд ставок оподаткування, існуючих пільг і положень щодо оподаткування громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, тощо. Зокрема, замість діючих п’яти ставок оподаткування - 10, 15, 20, 30 і 40 відсотків передбачається введення двох ставок - 10 і 20 відсотків. Гранична ставка податку пропонується на рівні 20 відсотків, тобто на рівні оподаткування прибутку підприємств, з одночасним розширенням бази оподаткування та упорядкуванням установлення пільг на доходи фізичних осіб для всіх груп платників. Максимальна ставка податку застосовується на значні доходи [16, с.98].
Інституційні інвестори
Інституційні
інвестори відіграють важливу роль поряд з корпоративними та індивідуальними в
забезпеченні країни інвестиційними ресурсами. Якщо корпоративні та
індивідуальні інвестори є основними постачальниками ресурсів в економіці
країни, то інституційні інвестори витупають в ролі фінанс ...
Податкова політика України на сучасному етапі
Темою
дослідження даної курсової роботи є податкова політика України на сучасному
етапі. Ця тема є дуже актуальною зараз, оскільки податкова політика України
порівняно з іншими державами має ряд недоліків, критикується багатьма
фахівцями, вона на даний момент змінюється, і точаться бурхл ...