а) забезпечення одержання власниками необхідної норми прибутку на інвестований капітал;
б) забезпечення пріоритетних цілей стратегічного розвитку підприємства за рахунок капітулізуємої частини прибутку;
в) забезпечення стимулювання трудової активності і додаткового соціального захисту персоналу;
г) забезпечення формування в необхідних розмірах резервного й іншого фондів підприємства.
З урахуванням реалізації цих основних задач здійснюється безпосередній розподіл прибутку підприємства. Процес цього розподілу базується на наступних принципах.
. Зв'язок політики розподілу з загальною політикою керування прибутком підприємства. Мета і задачі політики розподілу прибутку повинні цілком відповідати цілям і задачам загальної політики керування нею, тому що розподіл прибутку звітного періоду являє собою одночасно процес забезпечення умов формування прибутку майбутнього періоду.
. Пріоритетність врахування інтересів і менталітету власників підприємства. Прибуток, формований підприємством і залишається в його розпорядженні після сплати податків, належить його власникам, тому в процесі її розподілу пріоритетність напрямків її використання визначається ними. Менталітет власників може бути спрямований на одержання високого поточного доходу чи на забезпечення високих темпів приросту інвестованого капіталу, визначаючи головну пропорцію розподілу прибутку - між споживаною і капіталізуємою її частинами. Ці пропорції можуть мінятися в часі в зв'язку зі зміною зовнішніх і внутрішніх умов діяльності підприємства.
. Стабільність політики розподілу прибутку. Базові принципи розподілу прибутку, покладені в основу розробки його політики, повинні носити довгостроковий характер. Дотримання цього принципу особливо важливо в умовах "розпилення власності", тобто в процесі діяльності великих акціонерних компаній з великою кількістю акціонерів (це дозволяє таким акціонерам приймати обґрунтовані інвестиційні рішення).
. Передбачуваність політики розподілу прибутку. При необхідності зміни основних пропорцій розподілу прибутку в зв'язку з коректуванням стратегії розвитку підприємства чи з інших причин, всі інвестори повинні бути заздалегідь сповіщені про це. Інформованість інвесторів (у першу чергу акціонерів) є однією з важливих умов забезпечення "прозорості" фондового ринку, що дозволяє формувати реальну вартість акцій, що звертаються.
. Оцінка ефективності розробленої політики розподілу прибутку. Така оцінка проводиться з використанням наступних основних показників: коефіцієнта капіталізації прибутку; коефіцієнта дивідендних виплат (чи виплат прибутку власникам); коефіцієнта участі персоналу в прибутку й інших, розглянутих раніше.
Фактори, що впливають на розподіл прибутку.
Специфіка задач, які стоять перед кожним конкретним підприємством у процесі його розвитку, розходження зовнішніх і внутрішніх умов їхньої господарської діяльності не дозволяють виробити єдину модель розподілу прибутку, що носила б універсальний характер. Тому основу механізму розподілу прибутку конкретного підприємства складає аналіз і облік у процесі цього розподілу окремих факторів, що погоджують цей процес з поточною і майбутньою господарською діяльністю даного підприємства.
Фактори, що впливають на пропорції й ефективність розподілу прибутку, дуже різноманітні; різна і ступінь інтенсивності їхнього прояву. Одна група цих факторів визначає передумови до росту капіталізуємої частини прибутку; інша група, навпаки, схиляє управлінські рішення на користь збільшення частки споживаної її частини.
За характером виникнення усі фактори, що впливають на розподіл прибутку, можна розділити на дві основні групи: а) зовнішні (генеруємі зовнішніми умовами діяльності підприємства); б) внутрішні (генеруємі особливостями господарської діяльності даного підприємства).
І. ЗОВНІШНІ ФАКТОРИ розглядаються як свого роду обмежувальні умови, що визначають границі формування пропорцій розподілу прибутку. До числа найважливіших з цих факторів відносяться:
. Правові обмеження. Законодавчі норми визначають загальні фінансові і процедурні питання, пов'язані з розподілом прибутку.
Управління фінансами
Необхідність переходу в Україні до інформаційного суспільства
ставить перед урядом завдання формування єдиного інформаційного простору (ЄІП)
в державному управлінні. Для цього необхідно враховувати особливості
функціонування всіх гілок влади державного управління, законодавчих процесів,
...
Страхування відповідальності позичальників за неповерненя кредиту
У взаємному зв’язку між кредитором і позичальником предмет їх спільного
інтересу - кредит – породжує різні правничо-економічні ситуації: для боржника –
зобов‘язання повернути позичені ресурси , а для кредитора право вимагати їх
повернення у попередньо узгоджених обсязі і терміні.
Неви ...