Керування розподілом прибутку підприємства

. Податкова система. Конкретні ставки окремих податків і система податкових пільг істотно впливає на пропорції розподілу прибутку. Якщо рівень оподатковування особистих доходів громадян значно нижче рівня оподатковування господарської діяльності і майна підприємства, це створює передумови до підвищення частки споживання капіталу і навпаки.

. Середньоринкова норма прибутку на інвестований капітал. Характер цього показника, що складається на ринку капіталу, формує ефективність пропорцій споживання і реінвестування прибутку, будучи своєрідним критерієм управлінських рішень по цьому питанню.

. Альтернативні зовнішні джерела формування фінансових ресурсів. Якщо підприємство має можливість залучати фінансові ресурси з зовнішніх джерел на умовах більш низької вартості, чим середньозважена вартість його капіталу, воно може більший розмір прибутку розподіляти серед власників і персоналу, тому що його інвестиційні потреби будуть задовольнятися за рахунок більш дешевих альтернативних зовнішніх джерел фінансування.

. Темп інфляції. Цей фактор генерує ризик знецінення майбутніх доходів, формуючи схильність власників до росту поточних їхніх виплат.

. Стадія кон'юнктури товарного ринку. У період підйому кон'юнктури ринку, на якому підприємство реалізує свою продукцію, ефективність капіталізації прибутку в процесі її розподілу зростає.

. "Прозорість" фондового ринку. Можливість швидкого використання акціонерами інформації про характер розподілу прибутку і рівень виплачуваних дивідендів на акцію дозволяє їм оперативно приймати рішення про реінвестування капіталу (при зниженні рівня дивідендних виплат) чи придбанні додаткового числа акцій (при підвищенні рівня дивідендних виплат).

ІІ. ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ впливають на пропорції розподілу прибутку, тому що дозволяють формувати їх стосовно до конкретних умов і результатів господарювання даного підприємства. До числа найважливіших з цих факторів відносяться:

. Менталітет власників підприємства. Це один з важливих показників, що формують конкретний тип політики розподілу прибутку підприємства (його дивідендної політики).

. Рівень рентабельності діяльності. Цей показник впливає на волю формування пропорцій розподілу прибутку. При низькому рівні рентабельності господарської діяльності (а відповідно і меншій сумі розподіляємого прибутку) воля формування пропорцій її розподілу істотно обмежена.

. Інвестиційні можливості реалізації високоприбуткових проектів.

. Необхідність прискорення завершення початих інвестиційних програм і проектів.

. Альтернативні внутрішні джерела формування фінансових ресурсів.

. Стадія життєвого циклу підприємства. На ранніх стадіях свого життєвого циклу підприємства змушені більше засобів інвестувати у свій розвиток, обмежуючи розміри виплат доходів власникам.

. Рівень ризиків здійснюваних операцій і видів діяльності. Якщо підприємство веде агресивну, високоризикову політику в окремих сферах своєї діяльності чи здійснює великий обсяг окремих господарських операцій з високим рівнем ризику, воно змушено більше засобів направляти з прибутку на формування резервного й інших страхових фондів.

. Рівень коефіцієнта фінансового левериджу. Якщо підприємство має можливість підвищити ефект фінансового левериджу за рахунок росту його коефіцієнта, не знижуючи при цьому істотно рівень своєї фінансової стійкості, частка споживаної частини прибутку в процесі її розподілу може бути підвищена.

. Рівень концентрації керування. Якщо в процесі оптимізації структури капіталу виникає необхідність істотного збільшення частки власної його частини, а власників хвилює погроза втрати фінансового контролю над керуванням підприємством при залученні капіталу з зовнішніх джерел, то в процесі розподілу прибутку рівень її капіталізації повинний істотно підвищуватися.

. Чисельність персоналу і діючі програми його участі в прибутку.

. Рівень поточної платоспроможності підприємства. В умовах низького рівня поточної платоспроможності, високого обсягу невідкладних фінансових зобов'язань підприємство не має можливості направляти великі розміри прибутку, що розподіляється, на споживання.

Читайте більше

Облік, аналіз і аудит податку на додану вартість
Актуальність дослідження. Податок на додану вартість вважається найбільш досконалою сучасною формою непрямого оподаткування і відіграє важливу роль у системі державних фінансів у більшості розвинених країн світу та країн з перехідною економікою. Сам факт його запровадження в Україні можна ...

Формування Державного бюджету України
Державні фінанси є основою економічного життя держави, зростання матеріального добробуту населення. Переважна частина державних фінансових ресурсів зосереджується в бюджетах різних рівнів, які створюють бюджетну систему держави. Бюджет завжди був важливим інструментом впливу на розвито ...