В умовах цивілізованого ринку визначальним фактором розвитку є вільна (у межах закону) взаємодія суб'єктів економіки. Безумовно, кожній із цих економічних систем притаманні певні групи ризиків, на які наражаються фінансові установи. Однак Україна ще й досі перебуває між цими двома економічними системами, що, у свою чергу, зумовлює виникнення ризиків політичного, економічного та соціального характеру.
Ризик у широкому розумінні необхідно розглядати як невизначеність відносно настання тієї чи іншої події у майбутньому, причому ризик в економічному контексті є як негативним, так і позитивним явищем [21].
Актуальним залишається питання визначення загальних причин виникнення ризику на ринку фінансових послуг, до яких можна віднести такі [23]:
невизначеність цілей (цілі фінансових установ досить різноманітні, й у таких ситуаціях, безумовно, виникає проблема визначення їх пріоритетності). Головною проблемою у цьому разі є те, що цілі іноді суперечать одна одній. Яскравий приклад, магічний трикутник цілей: висока прибутковість, можлива лише за високого рівня ризику, що, у свою чергу, зумовлює виникнення проблеми ліквідності;
наявність асиметричної (неповної) інформації, яку необхідно розглядати принаймні з двох точок зору: по-перше, ризику не було б, якби можна було зі стовідсотковою упевненістю знати, яким буде майбутнє; по-друге, ризик можна було б звести до нульової позначки, якби можна було ознайомитися зі справами кожної людини, яка звертається за кредитом;
елемент випадковості;
брак часу для раціональної оцінки ситуації.
З'ясування сутності, а також причин виникнення ризиків потребує розгляду конкретних видів ризиків, притаманних фінансовій діяльності. Безперечно існує безліч класифікацій ризиків, однак більшості з них властивий підхід, згідно з яким виокремлюють дві великі групи ризиків: внутрішні й зовнішні.
Внутрішні ризики − це такі групи ризиків, які за умови раціональної внутрішньої організації можуть взагалі не виникнути, а у разі настання такого ризику досить швидко можна самостійно усунути його (як правило, такі ризики розглядаються лише як негативні), це ризики, зумовлені діяльністю фінансової організації. Зовнішні ризики − це ризики, які виникають незалежно від банківських інститутів і відповідно не можуть бути ними усунуті. Такі ризики можна лише передбачити і використати їх як шанс або ж ухилитися від їх негативного впливу завдяки завчасним діям.
У свою чергу, внутрішні ризики необхідно також розділити на дві групи: ризики фінансового характеру, пов'язані зі здійсненням операцій (дехто з авторів називає такі ризики портфельними), й ризики технічно-організаційного характеру, або технічно-організаційні ризики, пов'язані з організацією діяльності (їх ще називають операційними або функціональними ризиками). Структура зовнішніх ризиків залишається незмінною: політичні, економічні, соціальні й форс-мажорні.
З-поміж усієї сукупності ризиків, притаманних фінансовій діяльності, виділимо насамперед кредитний ризик, який, на думку багатьох учених, є визначальним у діяльності кредитних союзів, бо це найхарактерніший ризик для такої діяльності.
Рис. 3.2. Структура кредитного ризику кредитних спілок
Виявлення джерел кредитного ризику − передумова ефективного управління ризиками, тому й структуру кредитного ризику розглядається саме з точки зору причин його виникнення (рис. 3.2) [26].
Основою поданої структури кредитного ризику є відповідь на запитання, чому кредит не може бути повернутим: по-перше, проблеми у діяльності позичальника; по-друге, проблеми у діяльності кредитної установ. До загальних методів управління будь-якими ризиками, у тому числі кредитними, що притаманні банківській діяльності, більшість учених зараховує такі методи [27]:
Основні показники фінансового стану підприємства та їх розрахунок на прикладі ДП ПАТ Київхліб
Базою
проведення практики є дочірнє підприємство ПАТ «Київхліб»
Булочно-кондитерському комбінаті в місті Києві, на вул. Чорновола, 41, який
здійснює свою економічну діяльність в галузі виробництва хліба та хлібобулочних
виробів.
Відповідно
до Статуту основними видами діяльності є : в ...
Фінансування санації за рахунок зовнішніх джерел
У процесі становлення ринкових відносин в
Україні всі ланки фінансової системи опинилися у глибокій кризі. На межі
банкрутства перебуває сьогодні багато підприємств, які не мають змоги вчасно
виконувати свої зовнішні та внутрішні зобов’язання. Існування будь-якої
незамкнутої системи пере ...