Підвищення стимулюючої функції заробітної плати.

- ширше використовувати різні форми контролю за роботою виконавців (за результатами роботи, її якістю, дотриманням трудової технологічної дисципліни, правил охорони праці і ін.), забезпечити гласність результатів оцінки і контролю;

- визначити чітку відповідальність різного роду порушення, упущення, конкретизувати заходи матеріальної і дисциплінарної відповідальності, забезпечити їх порівняння з важливістю роботи і тяжкістю провини; гарантувати затребуваність відповідальності;

- створити оптимальні умови для кар'єрного зростання добре працюючим працівникам (підвищення тарифного розряду, в посади, переклад на престижніше місце роботи і ін.).

Необхідно упровадити в цехах автоматизацію обліку праці і його оплати з використанням АРМ бухгалтера. Для цього необхідно створити інформаційну базу з використанням декількох категоріях автоматизованих робочих місць (АРМ) бухгалтера (АРМЕ).

Кожний із структурних підрозділів комбінату повинен виконувати свій перелік завдань по забезпеченню автоматизованого обліку заробітної плати. Наприклад цехи повинні подавати свої розрахунки в розрахунковий відділ комбінату, а у свою чергу розрахунковий відділ передає цю інформацію в ОАСУП і ПИБ де зрештою виплачується заробітна плата робочим і таким, що служить ВАТ «ММК ім. Ілліча». Тобто необхідно закільцювати всю цю систему автоматизованого обліку між цими чотирма структурними

підрозділами.

З переходом до ринкових відносин потрібна принципово нова організація оплати праці. І це не самоціль, а реальна необхідність заміни застарілої, низько ефективної моделі оплати праці, яка значною мірою стримує реалізацію потенціалу працівників і їх колективів, гальмує розвиток економіки. Організація заробітної плати, заснована на використанні її традиційних елементів у вигляді тарифних ставок і окладів, різного виду премії, доплат і надбавок, слабо сприйнятлива до науково-технічного прогресу, підвищення якості продукції, економії ресурсів. Всілякі премії, доплати і надбавки втратили стимулюючу роль і перетворилися по суті на механічну надбавку до тарифних ставок і посадових окладів, як правило, не пов'язану з результатами праці. Більш за те, вони настільки ускладнюють організацію заробітної плати, що вона стає недоступною для розуміння. Можна було б і далі перераховувати те, до чого існуюча система оплати праці не сприйнятлива, в чому вона не зацікавлює, до чого не спонукає і т. д., і т.п.

Першочергові перетворення в організації оплати праці слід провести, щоб вона відповідала сучасним умовам господарювання: перш за все треба остаточно відмовитися від використання гарантованих тарифних ставок і посадових окладів. Саме вони виступають головним обмежувачем і шлагбаумом розмірів заробітної плати і зацікавленості персоналу в розвитку і реалізації наявних здібностей. Що послужило підставою для такого негативного відношення до ставок і окладів? Адже вони багато десятиліть домінували у сфері матеріального стимулювання. Виділимо в цьому плані декілька аспектів.

Річ у тому, що перевищення міри праці, за яку виплачується ставка або

оклад, або не припускає збільшення і не супроводжується зростанням його

оплати, або це збільшення незначне і слабо відчутно для трудящих. Тому

тарифні ставки і посадові оклади працівники традиційно пов'язують з тим

граничним рівнем кількості і якості праці, перевищення якої матеріально не

вигідно для них. При цьому часто спрацьовує принцип: навіщо працювати

більше і краще, якщо все одно одержиш не більше встановленої ставки або

окладу.

Діючий на комбінаті порядок нарахування ставок і окладів, при якому міра оплати випереджає міру праці (спочатку встановлюємо гарантований розмір ставки або окладу, а вже потім «під нього» чекаємо адекватного трудового внеску), допускає можливість їх виплати без досягнення працівниками відповідних результатів. Тут декілька інша логіка: чи варто досягати необхідних результатів, визначених тарифною системою, адже і без цього одержиш, як мінімум, гарантовану ставку або оклад. Такий механізм організації і виплати ставок і окладів, природно, розслабляє, розхолоджує і, вже звичайно, не зацікавлює працівників у високопродуктивній праці. Більш за те, з урахуванням сказаного, він не у всьому відповідає економічному закону розподілу по праці в його класичному розумінні і принципу соціальної справедливості, оскільки допускає рівну винагороду за нерівну працю.

Саме у цьому бачиться одна з основних причин свідомого недовикористання трудящими своїх фізичних і інтелектуальних здібностей. Чимала кількість працівників не упевнена, що якщо вони працюватимуть більше і краще, то збільшиться їх заробіток.

Читайте більше

Ціна і цінова політика планування ціни. Мета цінової політики і її роль у маркетингу
Цілеспрямована цінова політика в маркетингу полягає в наступному: треба встановлювати на свої товари такі ціни і так змінювати їх у залежності від ситуації на ринку, щоб опанувати визначеної долю ринку, одержати намічений об’єм прибули і т.д., тобто, по суті, вирішити оперативні завдання ...

Облік, аналіз і аудит податку на додану вартість
Актуальність дослідження. Податок на додану вартість вважається найбільш досконалою сучасною формою непрямого оподаткування і відіграє важливу роль у системі державних фінансів у більшості розвинених країн світу та країн з перехідною економікою. Сам факт його запровадження в Україні можна ...