Організація заробітної плати на підприємствах здійснюється в умовах дії вільних цін на продукцію підприємства. Та або інша ціна на вироблювану продукцію і відповідно реакція ринку на неї можуть зробити істотний вплив на можливості підприємства по регулюванню розмірів заробітної плати, на політику заробітної плати, що проводиться усередині підприємства, на взаємини профспілок і адміністрації в питаннях оплати праці і т.п. Залежність оплати праці від рівня цін на продукцію підприємства ставить перш за все питання про те, наскільки слід підвищити ціни на продукцію, щоб забезпечити необхідне зростання заробітної плати.
Використовуючи зростання цін для вирішення питань організації заробітної плати, слідує, проте, мати на увазі, що в цілому для економіки це далеко не кращий спосіб вирішення господарських проблем.
Найбільш стійке положення підприємства в ринковій економіці досягається тоді, коли зростаючі витрати на оплату праці заповнюються за рахунок додаткових об'ємів виробництва, оновлення асортименту продукції з урахуванням вимог ринку, підвищення продуктивності праці і якості продукції. Засоби для підвищення оплати праці працівників на окремих ділянках виробництва можна знайти і за рахунок відмови від неефективних преміальних систем, надбавок і доплат, перегляду занижених норм трудових витрат і розцінок, скорочення непродуктивних виплат.
Критерій економічної ефективності організації заробітної плати − випереджаюче зростання госпрозрахункового доходу над фондом оплати праці. У тих випадках, коли таке випередження не забезпечується, необхідні
ретельний аналіз причин і розробка додаткових заходів, направлених або на
збільшення прибули, або на зниження витрат на оплату праці.
Розвиток ринкових відносин повинен супроводжуватися посиленням соціальної захищеності трудящих. Стосовно заробітної плати це виражається перш за все в тому, щоб рівень оплати забезпечував нормальне відтворення робочої сили відповідної кваліфікації, а зростання прибутку здійснювалося не за рахунок надмірної інтенсивності праці працівника, а за рахунок раціональної організації виробничого процесу і підвищення технічного рівня виробництва, полегшення процесів праці. Соціальна захищеність трудящого в умовах ринкової економіки полягає також і в тому, щоб йому були надані всі можливості для зростання індивідуальної заробітної плати за рахунок підвищення особистих результатів праці з урахуванням державних гарантій мінімальної оплати праці і угод профспілкових організацій з адміністрацією.
Правильно організувати в сучасних умовах заробітну плату на підприємстві неможливо без її основоположного елементу-нормування праці, яке дозволяє встановити відповідність між об'ємом витрат праці і розміром його оплати в конкретних організаційно-технічних умовах.
В ході економічної реформи, коли відбувається корінна зміна організації оплати праці, проблемі вдосконалення нормування стала приділятися значно менше уваги з боку як економічних органів, так і практичних працівників. Вельми поширена думка, що в умовах переходу до ринкових відносин норми втрачають своє значення, оскільки вони виконують головним чином функцію регулювання заробітної плати.
Ринок праці, що формується, самостійність підприємств в питаннях нормування і визначення розмірів тарифних ставок і окладів створюють реальні передумови для усунення негативної практики використання норм
праці для регулювання розміру оплати праці окремим працівникам і
колективам, що склалася. У зв'язку з цим виникає об'єктивна необхідність у
вдосконаленні нормування праці, в регулярному проведенні всестороннього
аналізу його рівня і усуненні тих помилок, які були допущені в умовах
централізованих встановлюваних тарифів, що привело до деформації норм
часу, тобто їх завищенню.
Робота по вдосконаленню нормування праці в нових умовах в максимальному ступені повинна бути направлена на підвищення якості норм, і перш за все на забезпечення рівної напруженості норм для всіх видів праці (ручного, механізованого і ін.) і для всіх груп працівників (робочих, фахівців, керівників).
Інституційні інвестори
Інституційні
інвестори відіграють важливу роль поряд з корпоративними та індивідуальними в
забезпеченні країни інвестиційними ресурсами. Якщо корпоративні та
індивідуальні інвестори є основними постачальниками ресурсів в економіці
країни, то інституційні інвестори витупають в ролі фінанс ...
Міжбюджетні трансферти України
Однією
з важливих передумов забезпечення комплексного розвитку бюджетної системи є
формування дієвого фінансового механізму регулювання міжбюджетних відносин.
Історично
склалося, що рівень економічного розвитку областей,
міст обласного значення та районів є різним.
Для
економічног ...