Економiчнi вчення Смiта

Розподіл праці і гроші.

Свою книгу «Багатство народів» Сміт починає з розподілу праці. Це не випадково, адже він — економіст мануфактурного періоду. На відміну від меркантилістів, які вважали, що багатство породжується обміном, і фізіократів, які пов'язували його з сільським господарст­вом, Сміт чітко формулює першоджерело багатства — працю. Вступ до своєї роботи він починає так: «Річна праця кожного народу становить первісний фонд, який доставляє йому всі життєво необхідні предмети і зручності, що споживаються ним протягом року і складаються завжди або з безпосередніх продуктів цієї праці, або з того, що одержується в обмін на ці продукти у інших народів»^. Але кількість цих продуктів, продовжує Сміт, залежить від кількості праці, що функціонує у виробництві, і від майстерності робітника, рівень якої є результатом поділу праці. Вирішальним фактором зростання ба­гатства і «загального добробуту» Сміт вважає розподіл праці, який веде до «ве­личезного збільшення продуктивності всіх різнобічних занять і мистецтв».

Зростання продуктивності праці в результаті її розподілу зумовлюється: 1) збільшенням вправності; 2) збереженням часу, який витрачається при пе­реході від одного виду праці до другого; 3) винаходом і застосуванням ме­ханізмів, які полегшують працю і дозволяють одному робітникові виконувати працю кількох.

Надаючи

величезного значення розподілу праці, Сміт, проте, не розумів його причин. Розподіл

праці у нього породжується схильністю до обміну. « .Схильність до обміну і була тим, що спокон віку

породило розподіл праці». Але насправді не схильність до обміну породжувала

розподіл праці, а, навпа­ки,— розподіл праці

виступає передумовою обміну.

Не можна погодитись з заявами дослідників, які услід за Марксом заува­жували, що Сміт змішує розподіл праці в мануфактурі і суспільстві. Дійсно, Сміт починає аналіз з поетапного розподілу праці в мануфактурі по вироб­ництву голок і через фаховий розподіл, аналіз економічних функцій класів він виходить на суспільний поділ праці. Так як у Сміта саме можливість обміну веде до розподілу праці, то ступінь останнього, пише він, завжди повинна об­межуватись розмірами ринку. Саме розвиток ринку, розвиток шляхів сполу­чення сприяють тому, що «промисли всякого роду починають природно ділитись і вдосконалюватись».

Розподіл праці і обмін передбачають наявність знаряддя обміну. Таким знаряддям у Сміта виступають гроші. Виникнення грошей Сміт правильно роз­глядає як об'єктивний процес, а не результат домовленості виробників. У своїй праці Сміт наводить надзвичайно цікавий матеріал про історію ви­никнення грошей. Він досить детально простежив цей процес і показав, що гроші ~ це товар, який виділився з маси інших товарів в результаті розвитку обміну. Гроші, як і інші товари, мають вартість. Їх Сміт розглядає як засіб, що полегшує обмін.

Визнаючи всі функції грошей, Сміт, проте, основною, визначальною нази­ває функцію грошей як засіб обігу. Гроші він назвав «великим колесом обігу» і підкреслив, що вони відрізняються від товарів, які обертаються за їх допомо­гою. На відміну від меркантилістів, які золото і срібло вважали носіями суспільного багатства, Сміт підкреслює, що доход суспільства міститься саме в товарах, а не в грошах.

Сміт вважає доцільним заміну золота і срібла паперовими грішми для зде­шевлення обігу. Найбільш придатними для цієї ролі він вважає банкноти. За­гальна сума паперових грошей не повинна перевищувати кількість золотих і срібних грошей, які вони заміняють. Регулювання кількості паперових грошей в обігу повинні здійснювати банки.

Теорія вартості.

Перш за все слід зазначити, що Сміт, як і інші еко­номісти, вживає термін цінність, а не вартість. Цінність у нього має два зна­чення: корисність і можливість придбання інших предметів. Перше він нази­ває «цінністю в споживанні», друге — «цінністю в обміні». Отже, мова йде про споживну й мінову вартість. На парадоксі води і перлів Сміт пояснює різницю між споживною і міновою вартістю. Речі, що мають велику цінність у спожи­ванні, зазначає він, часто мають невелику цінність в обміні, і навпаки. «Нема нічого кориснішого за воду, але за неї навряд чи що-небудь купиш і навряд чи одержиш що-небудь в обмін. А діамант майже не має якої-небудь цінності в споживанні, але часто в обмін на нього можна одержати дуже велику кількість інших благ».

Читайте більше

Iнвестицiйнi ризики та iх оцiнка
Зіткнення з різноманітними ризиками – звичайна загроза для будь-якого інвестора в умовах сучасної ринкової економіки. Здебільшого, вкладаючи свої кошти в виробництво тих чи інших товарів чи послуг, інвестор не може мати цілковитої впевненості в суспільному визнанні резуль ...

Методи та оцінка депозитних операцій комерційних банків (на матеріалах Сімферопольської філії Акціонерного банку Київська Русь)
Випускна робота бакалавра на тему: «Методи та оцінка депозитних операцій комерційних банків» (на матеріалах Сімферопольської філії Акціонерного банку «Київська Русь») містить 81 сторінок, 25 таблиць, 3 рисунки, 1 додаток, 60 використаних джерел. Об’єктом випускної роботи бакалавра є ді ...