Друга точка 2 — ступінь гранично допустимого ризику, тобто такого, за якого збитки досягнуть величини .хдп, що дорівнює очікуваним прибуткам. Величину щільності таких збитків j(хдп) називають щільністю розподілу допустимих збитків.
Третя точка 3 характеризує ступінь гранично критичного ризику, тобто виникнення збитків хкр, що дорівнюють сумі відсотків за користування кредитом. Щільність таких збитків Ркр = j(хкр) називають щільністю розподілу критичних збитків.
Четверта точка 4 характеризує щільність гранично катастрофічного ризику, тобто ймовірність збитків хкт. , що дорівнюють величині суми кредитної угоди, або, як вже зазначалося, навіть, і сумі всіх активів банку. Щільність таких збитків j(хкт) називають щільністю катастрофічних збитків (ризику).
Імовірності допустимого, критичного, катастрофічного ризиків випадкових збитків можна подати, використовуючи функцію розподілу F(х). В такому випадку імовірність допустимих збитків визначається за формулою
Імовірність критичних збитків ,
а ймовірність катастрофічних збитків.
Ясна річ, що
Усі ці імовірності збитків є досить важливими показниками. Так, якщо ймовірність катастрофічних збитків досягає величини, що свідчить про відчутну загрозу втрати всіх чи значної частини активів, то кредитний менеджер, що має здоровий глузд, відмовиться від такої справи, не піде на такий ризик. Справа лише в тому, що кожен банк повинен самостійно визначити для себе рівень ризику для кожної окремої зони.
Отже, якщо при оцінюванні ризику вдасться побудувати не всю криву, а лише встановити ці чотири характерні -точки, то задачу оцінювання ризику можна вважати вдало розв'язаною. Знаючи ці показники, можна з відкритими очима йти на обгрунтований ризик.
Зауважимо, що банківському аналітику, який оцінює ризик, здебільшого властивий не «точечний», а "інтервальний" підхід. Йому важливо знати не тільки (і не стільки) те, що ймовірність збитків на 1000 грн у наміченій кредитній угоді становитиме, скажімо, 0,3 % чи 10%. Він буде (і повинен) цікавитися тим, наскільки ймовірно втратити суму, що перебуває в інтервалі, наприклад, від 1000 до 1500 грн., тобто яка ймовірність Р (1000 < х < І500). Крива щільності ймовірностей збитків дає змогу відповісти на запитання щодо знаходження середнього значення ймовірності в заданому інтервалі збитків.
Цілком можливий також інший прояв "інтервального" підходу у формі цілком характерного напівінтервального.
У процесі прийняття економічних рішень про допустимість і доцільність ризику важливо з'ясувати не стільки ймовірність певного рівня збитків, скільки ймовірність того, що ризик не перевищить певного рівня хо.
Згідно з абстрактною логікою (та здоровим глуздом) власне це (такий підхід) і є основним показником ризику, показником надійності. Очевидно, що показники ризику та надійності взаємопов'язані.
Розглянемо приклад. Нехай вдалося встановити, що ймовірність зазнати збитків у сумі 100 000 грн. дорівнює 0,1 .Тобто відносно мала. Нехай водночас 100000 грн. — це найбільша сума, якою банк згодний ризикувати в кожному окремому випадку. Здавалося б, що оскільки ймовірність втратити власне зазначену суму невелика, можна сміливо ризикувати. Проте така думка здебільшого є помилковою і може призвести до небажаних (фатальних) наслідків. Адже не виключено, що ймовірність втратити 200000 грн. дорівнює, скажімо, 0.3, а найімовірніші збитки становлять 250000 грн. Отже, потрібно дивитися на проблему глибше. Важлива не сама ймовірність втратити 100000 грн., а ймовірність того, що втрати не будуть більшими.
Принципово важливим тут є те, що банкір має остерігатися втратити 100000 або більше гривень. Він згодний піти на будь-які менші збитки і ніяк не погодиться на збитки, більші від зазначеної суми. Це природна, закономірна психологія поведінки менеджера в умовах ризику та невизначеності.
Згідно з щойно сказаним у прикладних проблемах кредитного ризику поряд з кривою щільності ймовірності збитків j ( х ) не менш важливо знати криву розподілу ймовірностей F ( х ) (інтегральну функцію) або принаймні найістотніші її характеристики. Наприклад, неперевищення певного рівня збитків (чи обмеження збитків заданим рівнем) ха або оберненої величини , тобто кривої ймовірностей перевищення певного рівня збитків. Ці криві будуються на основі кривої щільності ймовірностей збитків. На рис. 3 зображено типову форму такої кривої.
Аналіз відносних показників фінансової стійкості ТзОВ «Імперія жирів»
Поряд з абсолютними показниками в процесі аналізу необхідно розглянути
відносні показники (коефіцієнти) фінансової стійкості ТзОВ «Імперія жирів». Для
цього нами було виділено ряд показників, які найбільш повно дозволяють
визначити рівень фінансової стійкості, характеризують структуру джерел
фін ...
Податкова політика України
Проведення ринкових реформ значною мірою залежить від стану
фінансів держави та її бюджету, через який держава акумулює кошти для
фінансування пріоритетних напрямів розвитку економіки, соціальної сфери,
культури тощо.
Бюджетні відносини потребують державного регулювання, яке
досягаєть ...