Виділення такої класифікаційної ознаки видів фінансової стратегії підприємств є абсолютно доцільним. Більше того, у системі класифікаційних ознак вона є однією з головних, що задає загальний вектор спрямованості фінансової стратегії конкретного підприємства.
Методологічні підходи до побудови видів базової (еталонної) корпоративної стратегії розглядаються в працях багатьох українських і зарубіжних науковців. Огляд цих праць свідчить, що на сучасному етапі існує щонайменше три принципові підходи до класифікації базової (еталонної) стратегії підприємств.
Одним із підходів є виділення видів цієї стратегії за ознакою форм зростання операційної діяльності підприємств. За визначеною класифікаційною ознакою, яку вважають головною для систематизації стратегій цього виду, вони виокремлюють три основні їх види: стратегію концентрованого зростання; стратегію інтегрованого зростання; стратегію диверсифікованого зростання [49]. У межах базових (еталонних) стратегій підприємства вони пропонують виділяти окремі різновиди цих стратегій за додатковими класифікаційними ознаками.
Другим підходом є виокремлення основних видів базової (еталонної) стратегії підприємств за характером його конкурентної поведінки на ринку реалізації продукції. За визначеною класифікаційною ознакою пропонується виділяти від класичних п’яти (за Портером) базових видів конкурентної стратегії (стратегія лідерства за витратами; стратегія диверсифікації товарів; стратегія лідерства за цінністю для покупців; стратегія ринкової ніші за рівнем цін; стратегія ринкової ніші за якістю товарів) до дев’яти таких видів, що визначаються А. Томпсоном та А. Стриклендом (стратегії конкурентної поведінки в галузях, що формуються на ринку з високою динамікою; у традиційній галузі на етапі спаду; в галузі з широкою сегментацією; в умовах високих темпів зростання попиту на продукцію; в умовах лідерства на ринку; в умовах переслідування лідера; в умовах дуже слабкої конкурентної позиції) [69].
Третім, найбільш поширеним на сучасному етапі підходом до систематизації базових (еталонних) корпоративних стратегій є їх класифікація за ознакою загального вектора динаміки господарської діяльності підприємства. Такого підходу притримуються І. Бланк та ін. За цією класифікаційною ознакою пропонується виділяти три принципових базових (еталонних) види корпоративної стратегії підприємства: стратегія зростання (інколи її поділяють на два підвиди - стратегія швидкого та стійкого зростання), стратегія стабілізації та стратегія скорочення (згортання) господарської діяльності [69].
У науковій літературі зустрічаються також інші пропозиції щодо вибору головної класифікаційної ознаки поділу базової (еталонної) корпоративної стратегії підприємств. Зокрема, такою ознакою В. Нємцов і Л. Довгань пропонують обрати стадію життєвого циклу підприємства, а В. Савчук “ланцюжок створення цінності”. Однак такі пропозиції підтримки серед сучасних науковців не здобули. Розглядаючи запропоновані сучасними науковцями підходи до основної класифікаційної ознаки виділення видів базової корпоративної стратегії підприємств, слід зазначити, що з позицій особливостей фінансового забезпечення реалізації корпоративної стратегії найбільш принциповою їх ознакою є вектор динаміки господарської діяльності підприємства. Саме ця ознака найбільшою мірою визначає основний напрям фінансової стратегії підприємства реального сектору економіки та характер стратегічних змін його фінансової діяльності.
За класифікаційною ознакою відповідності базовій (еталонній) корпоративній стратегії підприємства реального сектору економіки можна запропонувати виділяти три основні види його фінансової стратегії, спрямовані на забезпечення:
Облік, аналіз і аудит податку на додану вартість
Актуальність дослідження. Податок на додану вартість вважається найбільш
досконалою сучасною формою непрямого оподаткування і відіграє важливу роль у
системі державних фінансів у більшості розвинених країн світу та країн з
перехідною економікою. Сам факт його запровадження в Україні можна ...
Проблеми та перспективи розвитку кредитних спілок в Україні
Актуальність
теми. Принципово новим в Україні в умовах трансформації економіки є створення
поряд з банками небанківських фінансово-кредитних інститутів. Закордонний
досвід свідчить про те, що небанківські фінансово-кредитні інститути відіграють
дуже важливу роль в економічному розвитку к ...