Нормативно-правові засади діяльності системи державного фінансового моніторингу України

надання та отримання позики або кредиту;

страхування (перестрахування);

надання фінансових гарантій та зобов'язань;

довірче управління портфелем цінних паперів;

фінансовий лізинг;

здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї;

надання послуг з випуску, купівлі, продажу та обслуговування чеків, векселів, платіжних карток, грошових поштових переказів та інших платіжних інструментів;

відкриття рахунку.

Крім того, визначається що до легалізації (відмивання) доходів належать дії, спрямовані на приховування чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів або іншого майна, за умови усвідомлення особою, що вони були доходами.[1,100]

Чітко визначений понятійний апарат дає змогу більш легкої та якісної розбудови нормативної бази.

Наступним по важливості правовим актом, що регулює процес здійснення фінансового моніторингу, є Закон України № 2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000. Саме цим документом регламентується порядок відкриття банківської таємниці спеціально уповноваженому органу з питань фінансового моніторингу. [5]

Згідно із Законом про банки Національний банк України при здійсненні нагляду за діяльністю банків не рідше ніж один раз на рік проводить перевірку банків з питань дотримання ними законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.[6]

травня 2003 р. була прийнята Постанова Правління Національного банку України № 189 «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу». У Цьому Положенні встановлюються загальні вимоги Національного банку України щодо:

-виявлення та реєстрації банками фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;

-ідентифікації клієнтів;

-надання банками спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу інформації відповідно до вимог законів України з питань запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

Завдяки детальному висвітленню цих процедур Положення е основним нормативним актом для розробки внутрішньобанківських інструкцій щодо фінансового моніторингу.

Постановою Правління Національного банку України 04.06.2003 р. № 233 «Про затвердження Складу реквізитів та структури файлів інформаційного обміну між спеціально Уповноваженим органом виконавчої влади з питань фінансового моніторингу та банками (філіями)», встановлено порядок взаємодії між суб'єктами фінансового моніторингу та уповноваженим органом на технічному рівні.

Перевірка банків здійснюється згідно з методичними рекомендаціями стосовно здійснення перевірки банку (філії) з питань дотримання вимог законодавства України, що регулює відносини у сфері запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та складання довідки за її результатами, які схвалено Постановою Правління Національного банку № 231 від 25.06.2005.

Ці методичні рекомендації підготовлені з метою надання допомоги інспекторам Національного банку України в здійсненні перевірок банків та їх філій з питань дотримання вимог законодавства України, що регулює відносини у сфері запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та уніфікації результатів проведених перевірок для спрощення роботи з їх подальшого аналізу, оптимізації процесу застосування заходів впливу до банків, профілактики та усунення виявлених недоліків і порушень.

Читайте більше

Світові фінансові кризи та їх вплив на фінансову безпеку держави
Досвід сьогоднішньої світової кризи підтверджує той факт, що жодна країна не застрахована від кризи, адже постраждали навіть ті країни, фінансові моделі яких вважалися еталоном досконалості. Світова фінансова та економічна криза зумовила виникнення цілого кола проблем та, послабленням фі ...

Аналіз фінансового стану торгового підприємства ТОВ Агрохімресурс
Фінансовий стан є важливою характеристикою фінансової діяльності підприємства. Він визначає конкурентоспроможність підприємства і його потенціал в діловому партнерстві, є гарантом ефективної реалізації економічних інтересів усіх учасників фінансових відносин : як самого підприємства, так ...