Фінансове інвестування підприємства

− портфель доходу: формується за рахунок цінних паперів, які забезпечують інвесторам високі поточні доходи;

− портфель мінімальних ризиків: формується за рахунок тих фінансових інструментів, які в першу чергу забезпечують надійний інфляційний захист і високу ліквідність при не високому рівні доходу.

Управління інвестиційним портфелем повинно базуватися на принципах:

− інвестиційний портфель повинен відповідати наявним фінансовим ресурсам;

− оперативне управління портфелем повинно базуватися на принципі забезпеченості його керованості;

− тактичне управління інвестиційним портфелем повинно здійснюватися з урахуванням стратегічних цільових орієнтирів: мінімізація фінансових ресурсів, рівня якості цінних паперів, лімітів цінних паперів за термінами погашення;

− обґрунтування доцільності фінансових інвестицій, фінансовий менеджер повинен враховувати не лише їх дохідність, але і здатність зворотного перетворення в готові засоби платежу.

Види управління інвестиційними портфелем:

. Самостійне: застосовується при високому рівні кваліфікації спеціалістів підприємства і при їх достатній інформованості про кон’юнктуру фондового ринку.

. Довірче: передача інвестиційному фондові та трасовим компаніям, банкам ряду управлінських функцій: здійснення розрахунків по ЦП; їх зберігання; посередництво при заставі; ведення обліку і представництво інтересів підприємства на загальних зборах.

Управління портфелем повинно передбачати:

− збереження у портфелі найбільш дохідних і ліквідних інструментів;

− використання отриманих доходів від інвестиційної діяльності для відшкодування поточних витрат;

− реінвестування частини чистого прибутку в нові цінні папери та реальні проекти.

Фінансові вкладення можуть бути довго- і короткострокові. Розрізняють також вкладення у корпоративні права інших підприємств і вкладення в боргові фінансові інструменти тощо.

До основних цілей здійснення фінансових інвестицій підприємств належать:

одержання прибутку (як правило, довгострокові фінансові інвестиції);

поглинання чи здобуття контролю над підприємством-конкурентом, у т.ч. з метою його ліквідації;

створення інтегрованих корпоративних структур (концернів, холдингів);

поліпшення фінансово-господарських зв’язків з постачальниками сировини (матеріалів, комплектуючих тощо) та споживачами готової продукції;

диверсифікація діяльності та одержання доступу до певного сегмента ринку;

збереження ліквідних резервів (як правило, поточні фінансові інвестиції).

Доходи, отримані підприємством від здійснення фінансових інвестицій, відображаються у звіті про фінансові результати за такими позиціями: дохід від участі в капіталі; інші фінансові доходи; інші доходи. Витрати та збитки від фінансових інвестицій у звіті про фінансові результати відображаються за статтями: втрати від участі в капіталі; інші витрати.

Під довгостроковими фінансовими інвестиціями розуміються фінансові інвестиції на період понад один рік, а також усі інші інвестиції, котрі не можуть бути вільно реалізовані у будь-який момент. Під поточними фінансовими інвестиціями розуміються фінансові інвестиції на термін, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, котрі є еквівалентами грошових коштів). У балансі поточні фінансові інвестиції відображаються в складі оборотних активів підприємства за статтею «Поточні фінансові інвестиції». Необхідно відмітити, що на ТОВ «Чернівці Поліхімбуд» у досліджених роках відсутні як довгострокові, так і поточні фінансові інвестиції, що видно в Балансі підприємства (додаток 11).

Читайте більше

Світові фінансові кризи та їх вплив на фінансову безпеку держави
Досвід сьогоднішньої світової кризи підтверджує той факт, що жодна країна не застрахована від кризи, адже постраждали навіть ті країни, фінансові моделі яких вважалися еталоном досконалості. Світова фінансова та економічна криза зумовила виникнення цілого кола проблем та, послабленням фі ...

Аналіз фактичних і статистичних даних по Дніпропетровській області щодо надходження іноземних інвестицій за останні три роки
Інвестиційна політика є складовою частиною економічної політики держави і повинна бути спрямована на створення оптимальних умов для активізації інвестиційного потенціалу. Основними напрямами інвестиційної діяльності є: створення привабливих умов для роботи іноземних інвесторів; збільше ...