Методики визначення імовірності банкрутства підприємства

Для діагностики загрози банкрутства підприємств, крім моделі Альтмана, також використовуються альтернативні підходи, зокрема, модель Р. Таффлера, що була розроблена в 1977 р. . Методика її розробки аналогічна до моделі Альтмана. Відмінності полягають в різних інформаційних базах, що використовувалися для їх розробки (так, модель Таффлера побудована на основі даних підприємств Великобританії), а також кількості та змісту факторів, що приймались до уваги в ході аналізу.

Модель Таффлера передбачає обчислення показника Т за такою формулою[21]:

, (1.5)

де Х1 - операційний прибуток / короткострокові зобов’язання;

Х2 - оборотні активи / сума зобов’язань;

Х3 - короткострокові зобов’язання / сума активів;

Х4 - виручка / сума активів.

Якщо величина Z-рахунку більша 0.3, то це свідчить, що у фірми непогані довгострокові перспективи, а якщо менша 0.2, то банкрутство більш ніж ймовірно.

Для оцінювання фінансового стану підприємства у 1972 році Роман Ліс отримав таку формулу [21]:

, (1.6)

де Х1 - частка оборотних засобів в активах;

Х2 - рентабельність активів за прибутком від реалізації;

Х3 - рентабельність активів за нерозподіленим прибутком;

Х4 - коефіцієнт співвідношення власного та залученого капіталу.

Граничне значення для цієї моделі дорівнює 0.037.

Зауважимо, що у вітчизняній практиці зазначені моделі застосовуються мало, оскільки не враховують галузевих особливостей розвитку підприємств та притаманних їм форм організації бізнесу. Ідеться про суто теоретичний характер підходів до прогнозування фінансової кризи. У вітчизняних умовах дані такого прогнозування є вельми суб’єктивними і не дають підстав для практичних висновків. Мають бути розроблені вітчизняні моделі прогнозування з урахуванням галузевих особливостей.

За однією із вітчизняних методик передбачається визначення імовірності банкрутства підприємства на основі показника ознак поточної платоспроможності [23].

Економічним показником ознак поточної платоспроможності (Пп) за наявності простроченої кредиторської заборгованості є різниця між сумою наявних у підприємства грошових коштів, їх еквівалентів та інших високоліквідних активів і його поточних зобов’язань, що визначається за формулою [24]:

, (1.7)

де ДФІмук - довгострокові фінансові інвестиції, які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств;

ІФІ - інші фінансові інвестиції;

ПФІ - поточні фінансові інвестиції;

ГКнв - грошові кошти в національній валюті;

ГКів - грошові кошти в іноземній валюті;

ПЗ - поточні зобов’язання.

Від’ємний результат алгебраїчної суми зазначених статей балансу свідчить про поточну неплатоспроможність суб’єкта підприємницької діяльності.

Фінансовий стан підприємства, у якого на початку і в кінці звітного кварталу мають місце ознаки поточної неплатоспроможності, відповідає законодавчому визначенню боржника, який неспроможний виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами, у тому числі зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Коефіцієнт покриття характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів і визначається як відношення суми оборотних коштів до загальної суми поточних зобов’язань за кредитами банку, інших позикових коштів і розрахунків з кредиторами, визначається за формулою [24]:

, (1.8)

де ПА - поточні активи;

ПЗ - поточні зобов’язання.

Визначимо коефіцієнт фінансової незалежності, який показує частку власних пасивів у всьому капіталі підприємства, тобто характеризує, наскільки всі активи покриті власними джерелами фінансування, за формулою [24]:

, (1.9)

де ВК - власний капітал;

ВБ - валюта балансу.

Розрахуємо коефіцієнт рентабельності операційного продажу за грошовим потоком, який характеризує ефективність основної діяльності позичальника з точки зору генерування грошових потоків, які можна спрямувати на інвестування та погашення заборгованості, за формулою [24]:

Читайте більше

Особливості формування власного капіталу акціонерними товариствами
Одним із найважливіших напрямків фінансового аналізу, що має проводитися керівництвом або спеціальними підрозділами суб’єкта підприємництва, є аналіз формування власного капіталу та ефективність його використання як головне джерело фінансування його діяльності. Саме на основі результатів ...

Механізм економічного зростання в ринковій економіці
За досить короткий проміжок часу, що минув з моменту оголошення України незалежною державою, вона стикнулася з безліччю проблем, що зачепили практично усі сфери суспільного життя країни. Та найголовнішою проблемою сучасної України, я вважаю, є її теперішній економічний стан. Макро ...