Процес ринкових перетворень в Україні та становлення власної системи оподаткування супроводжується таким негативним явищем, як ухилення від сплати податків, що призводить до тяжких наслідків - бюджетного дефіциту та гальмування економічного розвитку держави.
Відповідальність за ухилення від сплати податків регламентується Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-III, Кримінальним кодексом та деякими іншими законодавчими актами.
Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Одним із видів фінансових санкцій є пеня - це плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання. При цьому податковим боргом є податкове зобов'язання із урахуванням штрафних санкцій (за їх наявності) не сплачене у визначений законом строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Якщо відповідним законодавством встановлюється самостійне обчислення платником податків сум податкового зобов'язання, то при несвоєчасній його сплаті пеня нараховується починаючи від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання. Нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку. При цьому, якщо платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання та погашає його, пеня не нараховується.
Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно Закону України № 2181-ІІІ штраф - це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
При неподачі платником податків податкових декларацій у встановлений термін він сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке порушення.
У випадку, коли контролюючий орган (митні органи, установи Пенсійного фонду України, установи Фонду соціального страхування України, податкові органи (щодо податків і зборів, що справляються до бюджетів різних рівнів та державних цільових фондів, окрім вищезазначених) самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків внаслідок несвоєчасної подачі ним податкової декларації, додатково до зазначеного штрафу платник сплачує штраф у розмірі 10% суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше 50% від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Якщо контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання внаслідок неподачі платником податків податкових декларацій у встановлені строки, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 5% від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 25% такої суми та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Побудова моделі вибору фінансової стратегії підприємства
В
умовах перехідної економіки діяльність підприємств вимагає адаптації до
специфічних умов зовнішнього середовища, забезпечення стабільності фінансового
стану, загальної ринкової стійкості. В даний час економічна ситуація в Україні
ускладнюється платіжною кризою, зниженням прибутковості ...
Оцінка ефективності лізингу як форми фінансування діяльності підприємства
Система фінансового забезпечення інвестиційного процесу складається з
органічної єдності джерел фінансування інвестиційної діяльності та методів
фінансування.
Метод фінансування інвестицій - це механізм залучення інвестиційних
ресурсів з метою фінансування інвестиційного процесу. До ме ...