Затрати на проведення робіт та послуг в комунальних підприємствах

Структура витрат на житлове господарство в різних регіонах країни не однакова, навіть у різних районах того самого міста вона може бути різною, тому що на неї впливають: місцезнаходження району, його територія, існування місць суспільного користування, поверховість будинків, компактність їхнього розміщення, технічна оснащеність будинків.

Трохи інші витрати мають транспортні підприємства. Крім однакових статей витрат, що властиві підприємствам житлового господарства (таких як заробітна плата, нарахування на заробітну плату, господарські витрати) мають місце специфічні статті витрат, що належать тільки автотранспортним підприємствам. Наприклад, автотранспортні підприємства в складі витрат мають витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів, що складають 31,0% витрат на підприємствах «Херсонкоммунтранс», у складі витрат є така стаття, як витрати на придбання електроенергії. Відзначимо, що структура витрат на транспортних підприємствах різного призначення не однакова.

Склад витрат, що включаються в собівартість виробництва і реалізації робіт і послуг визначаються відповідно до «Інструкції з планування, обліку і калькуляції собівартості робіт (послуг) на підприємствах і в організаціях житлово-комунальних господарств», затвердженої наказом Держжитлокомунгоспу України №124 від 31 березня 1997 року.

Витрати на виконання робіт і послуг у вартісному виразі формують собівартість. Цей показник - один з головних економічних показників господарської діяльності підприємств житлово-комунального господарства.

Планування собівартості може здійснюватися нормативним методом, коли розмір витрат по кожній її складовій визначається на підставі встановлених законодавством України, а також прийнятих на підприємствах норм використання сировини, матеріалів, паливно-мастильних матеріалів, розцінок з оплати праці, нормативів витрат на управління й обслуговування виробництва й інші норми.

За окремими елементами витрат, за якими неможливе їх об’єктивне нормування, планування здійснюється на підставі фактичних витрат за минулі роки, кошторисів цих витрат або інших фактів. Наявність цих норм і нормативів на підприємстві стає об’єктивною умовою його функціонування.

Витрати, що включаються до складу собівартості робіт і послуг, на підприємствах комунального господарства групуються по таких елементах:

¾ матеріальні витрати;

¾ витрати на оплату праці;

¾ відрахування на соціальні потреби;

¾ амортизація основних фондів і нематеріальних активів;

¾ інші витрати.

До елемента «Матеріальні витрати» відносяться витрати:

¾ пов’язані з підготовкою й освоєнням нових видів робіт і послуг;

¾ на розробку і використання природної місцевої сировини і матеріалів;

¾ на удосконалення технологій і організацію виробництва;

¾ на обслуговування виробничого процесу, що містять у собі витрати на матеріали, паливо, електроенергію;

¾ на перевезення матеріалів і сировини;

¾ на проведення поточного ремонту, технічного огляду і технічного обслуговування основних фондів, забезпечення робітників спец. одягом, взуттям, обмундируванням. У зв’язку з тим, що матеріальні витрати на виробництво підприємств житлово-комунального господарства складають незначну частину, їхнє планування здійснюються методом прямого нарахування.

До елемента витрат «Витрати на оплату праці» належать витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, з урахуванням прийнятої підприємством системи оплати праці, включаючи будь-які види грошових і матеріальних доплат. Витрати на оплату праці плануються відповідно до штатного розкладу з урахуванням норм трудових витрат на проведення кожного виду робіт і нормативів обслуговування тарифних ставок, командировочних витрат, посадових окладів, надбавок і доплат, що передбачені законодавством і зумовлені колективним договором, а також витрати на оплату праці позаштатних працівників.

Сума основної заробітної плати працівників з погодинною оплатою праці розраховується виходячи з планового обсягу виконання робіт і надання послуг, норм виробітку, а також середньо-годинної (денної) тарифної ставки.

До елемента «Відрахування на соціальний захист» належать відрахування на різні види обов’язкового державного соціального страхування і Пенсійного фонду України.

Планування цієї групи витрат здійснюється також методом прямого нарахування. Для цього сума заробітної плати збільшується на відповідний норматив, установлений державою.

До елемента «Амортизація основних фондів і нематеріальних активів» належать витрати на повне відновлення основних фондів у вигляді амортизаційних відрахувань від балансової вартості основних виробничих фондів по встановленим нормам і витратам, пов’язаним зі зносом нематеріальних активів, що входять до суми амортизаційних нарахувань. Ці показники визначаються щомісяця за нормами, розрахованими виходячи з їхньої первісної вартості і термінів корисного використання (але не більше 10 років безперервної експлуатації) або нормативного терміну діяльності підприємства. Нематеріальні активи - це вартість інтелектуальної власності.

Читайте більше

Нацiональний Банк Украiни статус i завдання
Національний банк України – найважливіша ланка всієї банківської системи держави. На відміну від багатьох інших відомств, які постали на грунті колишніх республіканських чи союзних, НБУ являє собою принципово нову структуру. З`явивишися відразу ж після проголошення незалежності, він став ...

Ціна і цінова політика планування ціни. Мета цінової політики і її роль у маркетингу
Цілеспрямована цінова політика в маркетингу полягає в наступному: треба встановлювати на свої товари такі ціни і так змінювати їх у залежності від ситуації на ринку, щоб опанувати визначеної долю ринку, одержати намічений об’єм прибули і т.д., тобто, по суті, вирішити оперативні завдання ...