Ефективність діяльності організації відображається в її фінансовому зростанні та створені передумов для успішного розвитку у майбутньому, що підкреслює необхідність систематичного моніторингу фінансового стану. Регулярний моніторинг фінансового стану буває можливим лише при забезпеченні швидкого отримання якісної, достовірної і об’єктивної інформації про застосування фінансових ресурсів, формування внутрішніх резервів, стану фінансово-господарських відносин організації із суб’єктами і об’єктами зовнішнього середовища. Результати пошуку змін у фінансовому стані мають показувати тенденції економічного розвитку організаційної структури та створювати можливість для формування інформаційної бази призначеної для ефективного фінансового управління.
Комплексне оцінювання включає в себе використання цілої низки методів економіко-математичного та фінансового аналізу, а також моделювання кризових явищ чи інвестиційної привабливості фірми. Ведуться дискусії щодо створення понятійного апарату моніторингу фінансового стану і банкрутства фірм, що вказує на відсутність єдиного загального підходу.
В наш час діє ряд нормативно-правових документів щодо питань аналізу та оцінювання фінансового стану організацій, проте вони не передбачають універсального підходу до створення системи індикаторів та інтегрального показника аналізу фінансового стану організації. Методичні підходи розрізняються в залежності від призначення та користувачів результатів оцінки.
У вітчизняній практиці виділяють два підходи до моніторингу фінансового стану організації, його інвестиційної привабливості, прогнозування ймовірності банкрутства та кредитоспроможності [43, с. 44]. Перший підхід визначає фінансову позицію корпорації за певними фінансовими показниками.
Проте деякі показники можуть мати додатні значення, а деякі - від’ємні, що ускладнює позиціонування підприємства відносно зацікавлених суб’єктів зовнішнього середовища. У процесі розвитку економічної науки цей напрям здобув назву «бенчмаркінгу», що визначається порівнянням конкретних показників підприємств-конкурентів із середнім галузевим рівнем і найкращими показниками провідних компаній. Оскільки часто організації займаються різноманітними видами діяльності, то такий напрям використовується лише в окремих випадках.
Другий напрям визначається виведенням інтегрального показника задля визначення фінансового стану на основі певних фінансових коефіцієнтів. Уперше даний напрям був реалізований У. Бівером, який виокремив ознаки нестабільного стану за фінансовими коефіцієнтами, на базі яких вибудував інтегральний показник.
Згодом Едвард Альтман побудував за допомогою мультидискримінантного аналізу дво-, п’яти- і семифакторні індекси для визначення імовірності банкрутства підприємства. На даний час в цьому напрямі працюють чимало учених, пропонуючи моделі для оцінки кредитоспроможності, враховуючи особливості функціонування вітчизняних підприємств та постійну зміну умов зовнішнього і внутрішнього середовищ. Проте і цей підхід має ряд важливих недоліків, до яких відносяться: використання даних балансу щодо активів підприємств, так як не можливо отримати їх вірну ринкову вартість; застосування різних підходів для обліку і обрахунку прибутку; наявність необ’єктивних критеріїв значущості, що застосовуються для різних коефіцієнтів, які оцінюються залежно від галузі діяльності підприємства; моделі інтегральних показників, відокремлені від моніторингу параметрів економічного розвитку, що не відповідає меті моніторингу; галузеве спрямування економетричних та дискримінантних моделей оцінювання; залежність рейтингових показників від виду інтеграції та сфери діяльності суб’єкта; не відображає вплив тактичного управління на зміну фінансового стану; неможливість співставлення окремих показників різних організацій і необхідність аналізу їх динаміки тощо [70, с. 179].
Оподаткування підприємства
Податки є необхідною ланкою економічних відносин в суспільстві з
моменту виникнення держави. Теорія оподаткування оформилася в останній третині
вісімнадцятого століття. Її творцем можна назвати шотландського економіста і
філософа А. Сміта.
З одного боку наука про податки - окрема галуз ...
Страхування відповідальності позичальників за неповерненя кредиту
У взаємному зв’язку між кредитором і позичальником предмет їх спільного
інтересу - кредит – породжує різні правничо-економічні ситуації: для боржника –
зобов‘язання повернути позичені ресурси , а для кредитора право вимагати їх
повернення у попередньо узгоджених обсязі і терміні.
Неви ...