Меню сайта

Нормативна та законодавча база з організації обліку фінансової звітності

МСФЗ також передбачено складання Звіту про рух грошових коштів. Розглянемо відмінності між вимогами П(С)БО 4 та МСФЗ 7 щодо складання даного звіту (додаток Л).

Слід відмітити, що П(С)БО і МСФЗ передбачають складання Звіту з використанням прямого та непрямого методів. Разом з тим МСФЗ має рекомендаційний характер і містить детальніші пояснення щодо змісту окремих статей, можливих причин розходження чи невідповідності, виділення окремих статей Звіту.

Метою складання Звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та детальної інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентів за звітний період. Звіт складається для оцінки спроможності підприємства генерувати грошові кошти та їх еквіваленти, для прийняття правильних рішень керівництвом підприємства та власниками щодо діяльності господарюючих суб’єктів. Показник грошових потоків використовується як індикатор фінансової стійкості підприємства (показник оцінки потенціалу внутрішніх джерел фінансування) та як індикатор прибутковості (показник фактичної та потенційної прибутковості підприємства).

Звіт про власний капітал містить інформацію про складові власного капіталу і види (причини) змін (збільшення/зменшення) капіталу. Вказівки щодо форми, рекомендації зі складання та подання Звіту містяться в П(С)БО 5 „Звіт про власний капітал”.

За відсутності різниці в назві та вимогах щодо заповнення Звіту, що розглядається, між П(С)БО та МСФЗ (додаток П), еквівалентом Звіту про власний капітал можна було б вважати окремий компонент фінансової звітності (за МСФЗ 1 „Подання фінансових звітів”) „Звіт про зміни у власному капіталі”.

Суттєвими відмінностями Звіту про власний капітал і Змін у власному капіталі є менший обсяг останніх, відсутність у них інформації щодо виправлення помилок та внесення змін, не пов’язаних зі зміною облікової політики підприємства. Положення МСФЗ 1 „подання фінансових звітів” носять більш рекомендаційний характер порівняно з вимогами П(С)БО 5 „Звіт про власний капітал”.

Під Примітками до річної фінансової звітності слід розуміти сукупність показників і пояснень, які забезпечують деталізацію та обґрунтування статей фінансових звітів, а також іншу інформацію, яка передбачена відповідними П(С)БО. Якщо для підприємства не передбачена обов’язковість оприлюднення річної фінансової звітності, то ним надається додаткова інформація, яка передбачена окремими пунктами деяких П(С)БО.

МСФЗ 27 „Консолідовані фінансові звіти та облік інвестицій у дочірні підприємства” містить ряд уточнень інформації, наведеної в П(С)БО 20 (додаток У).

Отже, МСФЗ містить, на відміну від П(С)БО, роз’яснення щодо порядку врегулювання відмінностей, які виникають при складанні консолідованої звітності.

Основними відмінностями між положеннями П(С)БО 23 „Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін” і МСФЗ 24 „Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін” є наведення МСФЗ 24 детальнішого, ніж в П(С)БО 23, переліку суб’єктів підприємницької діяльності, які належать і не належать до пов’язаних сторін; розгляд ситуацій, коли пов’язаність сторін так чи інакше може чинити вплив на діяльність підприємства, що є зв’язаною стороною. Слід також відмітити різницю в методах оцінки активів і зобов’язань в операціях пов’язаних сторін між МСФЗ і П(С)БО. Так, МСФЗ 24 не передбачає оцінку за балансовою вартістю, але допускає наявність інших методів поряд з першими трьома, які визначені в П(С)БО 23 „Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін”.

Перейти на сторінку: 1 2 3 4

Читайте більше

Проблеми та перспективи розвитку кредитних спілок в Україні
Актуальність теми. Принципово новим в Україні в умовах трансформації економіки є створення поряд з банками небанківських фінансово-кредитних інститутів. Закордонний досвід свідчить про те, що небанківські фінансово-кредитні інститути відіграють дуже важливу роль в економічному розвитку к ...

Сучасні форми та системи оплати праці
Робоча сила, як трактується в курсі економіки, - це сукупність фізичних і розумових можливостей людини, її здатність до праці. В умовах ринкових відносин «здатність працювати» робить робочу силу товаром. Але це не звичайний товар. Його відмінність від інших товарів складається в тому, що ...