До прийняття ПКУ цей збір називався трохи інакше: "збір за паркування автотранспорту". Законодавці не обмежилися зміною назви збору і відчутно змінили механізм його справляння. В ПКУ збору за місця для паркування транспортних засобів (далі - збір за паркування) присвячена ст. 266ПКУ.
У табл. 1. 1. додатка А представлена інформація про збір "до" і "після" прийняття Податкового кодексу України. Розглянемо як змінився збір за паркування автотранспорту.
Як видно з таблиці, в новому Податковому кодексі кардинально змінилося визначення платників. До 01. 01. 11 р. згідно ст. 3 Декрету про місцеві податки платниками збору за паркування автотранспорту були юридичні особи і громадяни, які паркують автомобілі в спеціально обладнаних або відведених для цього місцях. Збір сплачувався водіями на місці паркування і встановлювався з розрахунку за одну годину парковки.
З 01. 01. 11 р. платниками є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи-підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують і здійснюють діяльність по забезпеченню паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування і спеціально відведених автостоянках. Виходить, що тепер платниками збору є не кінцеві споживачі послуг з паркування автомобілів, а ті, хто ці послуги надає [24, c. 57].
Перелік спеціальних земельних ділянок для паркування транспортних засобів затверджується рішенням сільської, селищної або міської ради про встановлення збору. У цьому переліку зазначаються місцезнаходження земельної ділянки, її загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування.
Внесемо деякі пояснення. Майданчик для платою паркування - це площа території (землі), що належить на правах власності територіальної громади або державі, на якій відповідно до рішення органу місцевого самоврядування здійснюється платна парковка транспортних засобів [3, п. п. 14. 1. 104].
Спеціально відведені автостоянки - площа території (землі), що належить на правах власності територіальної громади або державі, визначається органами місцевого самоврядування з встановленням правил про відповідальність за збереження транспортного засобу [3, п. п. 14. 1. 229]. При цьому до спеціально відведених автостоянок можуть ставитися комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини, які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету з метою здійснення організації паркування транспортних засобів. Не відносяться до спеціально відведених автостоянок гаражі, автостоянки, власники або користувачі яких є платниками земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, а також земельні ділянки, що належать до прибудинкових територій.
Рішення про встановлення збору разом з переліком осіб, уповноважених організовувати та здійснювати діяльність по забезпеченню паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради органу ДПС. Якщо збір місцевими радами не встановлено, він на цій території не стягується [22, c. 42].
Бізнес-план АТзт ПГХ Хрещатик
Резюме.
Метою представленого
бізнес-плану є найкраще представлення АТзт ПГХ “Хрещатик” можливим інвесторам
для залучення капіталу в розмірах достатніх для нормального продовження
фінансово-господарської діяльності , заснованої на прогресивній виробничо-комерційній
ідеї на основі ...
Оподаткування малого бізнесу проблеми та шляхи вирішення
Підприємництво
є головним елементом ринкового середовища. Воно забезпечує вирішення багатьох
соціально-економічних проблем перехідного періоду і до становлення ринкових
відносин: сприяє насиченню ринку товарами та послугами, наповненню дохідної
частини бюджету, стимулює структурні зміни ...