Історична довідка щодо заснування та діяльності підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) „Агрофірма„Маяк” Котелевського району Полтавської області - це сучасне, одне з найбільших, не тільки в області, але й в Україні, сільськогосподарське підприємство європейського рівня господарювання.

Про це свідчить його виробничий потенціал (земельний, майновий, трудовий), що розміщений в 10 населених пунктах району, відстань між якими сягає більше 50 км. Це 14 тисяч гектарів земельних угідь, в т.ч. 12 тисяч гектарів ріллі; діючі за європейськими стандартами технологічні комплекси в тваринництві, в яких утримується 6тисяч голів ВРХ і 5,5 тисяч свинопоголів'я; потужний машино - тракторний парк, оснащений новітньою вітчизняною і зарубіжною технікою, що дозволяє повністю механізувати й автоматизувати всі процеси в рослинництві і тваринництва та власній переробній промисловості. Це високі й стабільні показники господарсько - фінансової діяльності, в основі яких науково - обґрунтоване ведення всіх галузей виробництва, що забезпечило передумови для присвоєння підприємству Статусу насіннєвого в рослинництві і племінного в тваринництві та організації на його базі наукових кафедр Полтавської аграрної академії.

Очолює підприємство беззмінно вже більше 20 років (з 1987 року) - Т. М. Корост, Герой України, Заслужений працівник сільського господарства України, кавалер ордена Княгині Ольги II ст., депутат Полтавської обласної ради.

Засноване ТОВ „Агрофірма„Маяк” в грудні 2003 року на базі сільськогосподарського виробництва кооперативу (СВК) „Маяк” шляхом його реорганізації. Але до цього реформування в Агрофірму базове підприємство „Маяк” пройшло складний і тривалий історичний шлях утворення і розвитку.

В лютому 2007 року колектив підприємства урочисто відзначив 75 - річчя від дня створення, отримавши на відзнаку цієї події високу Урядову нагороду - Почесну грамоту Кабінету Міністрів України.

Отже, початок господарському формуванню „Агрофірми„Маяк” було покладено в лютому 1932 року в період завершення етапу колективізації одноосібних селянських господарств в тодішній слободі Котельва ( з 1925 р. райцентр Полтавського округу ).

Серед організаторів і перших керівників цих артілей архівні матеріали зберегли згадку про окремих із них : М. І. Коваленка, Ф. І. Носача, Я. Ф. Галушку, П. В. Даценка, І. М. Лістрового, М. А. Фесака, М. О. Вилупка та інших.

Це були перші кроки колективної праці на землі, обтяжені неймовірними випробуваннями для селян, особливо голодомором 1932 - 1933 років.

Вже на початку 50 - х років більшість колгоспів, в т.ч. і тих що стали базовими для агрофірми „Маяк”, по врожайності основних культур, кількості поголів’я худоби та її продуктивності вийшли на довоєнний рівень.

Разом з тим, нові завдання господарського розвитку, в т.ч. на селі, вимагали концентрації трудових та економічних ресурсів, шляхом укрупнення дрібних сільгоспартілей, яке було проведено в 1950 - 1952 рр. В результаті, вже в 1952 році, замість 8 сільгоспартілей, на території нинішнього „Маяка”, було створено 2.

Разом з тим з 1969 р. обидва колгоспи - ім. Леніна і „Маяк” - в силу суб’єктивних ( прихід нового керівництва ) і ряду об’єктивних факторів, а саме відсутність власних коштів для переоснащення виробництва на новій матеріально - технічній базі, стали здавати свої позиції. Для виходу з цієї ситуації в районних керівних органах було прийнято рішення про укрупнення цих господарств. Об’єднання відбулося в 1975 р. Колгосп „Маяк” було приєднано до колгоспу ім. Леніна. Це дозволило, особливо на першому етапі, поліпшити фінансову спроможність об’єднаного господарства в реалізації планів будівництва, зокрема, розпочатого в колгоспі ім. Леніна молочно - товарного комплексу на 800 корів, інших об’єктів соцкультпобуту, здійснити ряд агротехнічних заходів, обновити машино - тракторний парк. Та вже через 5 років, з 1980 року, темпи, динаміка розвитку господарства сповільнились, різко погіршилась керованість господарством, що відбивалось на зниженні виробничих показників, почали занепадати віддалені села, погіршилась демографічна ситуація, виникла фінансова заборгованість, що склала на початок 1987 р. 4 млн. карбованців. В умовах ринкової економіки це було підставою для оголошення процедури банкрутства. Щоб цього не допустити було прийнято рішення про розукрупнення господарства на 2, що діяли до об’єднання : колгоспи ім. Леніна та „Маяк”. Першим так і залишився керувати В. В. Кислюк, а головою правління відновленого колгоспу „Маяк” було обрано Т. М. Корост, яка працювала ж у цьому господарстві головним агрономом.

У спадок від розділеного господарства колгоспу „Маяк” дісталась тракторна бригада, молочно - товарна ферма, кілька автомобілів, занедбаний відділок в с. Камінне та 2 млн. крб. непогашеного боргу. Основні виробничі об’єкти, в т. ч. новозбудовані комплекси в тваринництві залишились в колгоспі ім. Леніна. Такий невідповідний розподіл не вплинув на прагнення колективу працівників новоствореного колгоспу „Маяк” та його керівника - Т. М. Корост відновити трудові традиції, які діяли в цьому господарстві до укрупнення. І це вдалося. Тільки за перших два роки колгосп „Маяк” погасив свою заборгованість і завершив 1989 р. з більш ніж мільйонним прибутком. Господарство вийшло в лідери по виробництву рослинництва і тваринництва, отримавши диплом переможця Всесоюзного соцзмагання та перехідний Червоний Прапор. За підсумками 1989 р. колгосп „Маяк” було занесено на Дошку Пошани республіканської ВДНГ в Києві. За цей час за свої власні кошти колгосп спорудив більше 50 об’єктів виробничого призначення та соцкультпобуту, зокрема, асфальтову дорогу до села Камінне, 24 житлових будинки, провів асфальтування і газифікацію вулиць на території господарства. Колгосп ім. Леніна за ці два роки, як і в послідуючі, фактично призупинився в своєму господарському розвитку.

Читайте більше

Оцінювання імовірності банкрутства підприємства в системі управління фінансовою діяльністю (на прикладі ПАТ Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів)
В умовах сучасної економіки України банкрутство вітчизняних підприємств є істотною проблемою. Воно призводить до істотних негативних наслідків окремого суб'єкта господарювання через збитковість підприємства, затримку чи невиплату заробітної плати робітникам, втрату робочих місць у випадк ...

Еволюція дизайну гривні в період незалежності України
Паперові грошові знаки - об’єктивні свідки багатьох історичних подій, відіграють важливу роль у системі соціально-економічних, політичних відносин як всередині країни, так і між державами. В усі часи наявність власної грошової одиниці вважалась символом державності, атрибутом визнання кр ...