Сутність грошово-кредитної політики, її інструменти в Україні та зарубіжних країнах

кредитний монетарний гроші контроль

Сьогодні не існує єдиного погляду на сутність грошово-кредитної політики. Одні науковці трактують її як комплекс взаємозв’язаних, скоординованих заходів щодо регулювання [1, с. 205] другі - як урядову політику впливу на кількість грошей в обороті [3, с. 331], треті - як один із секторів економічної політики вищих органів державної влади [5, с. 152], четверті як сукупність вузьких» і «широких» грошово-кредитних політик. Більшість вітчизняних економістів ототожнює грошово-кредитну політику з грошово-кредитним регулюванням.

На мій погляд, більш повно і точно виражає сутність монетарної політики визначення її як комплексу взаємозв'язаних, скоординованих на досягнення заздалегідь визначених соціально-економічних цілей, заходів щодо регулювання грошового ринку, які здійснює держава через центральний банк. У Законі України «Про національний банк України» зазначено, що грошово-кредитна політика - це «комплекс заходів у сфері грошового обігу та кредиту, спрямованих на регулювання економічного зростання та забезпечення стабільності грошової одиниці України, забезпечення зайнятості» [6].

Грошово-кредитну політику звичайно визначають як комплекс взаємопов'язаних заходів з регулювання ринку, які проводить держава через центральний банк. Центральний банк виступає в ролі провідника, автора грошово-кредитної політики, тобто її головного суб'єкта. Проте слід зазначити, що при розробці грошово-кредитної політики, визначенні її основних параметрів центральний банк орієнтується на макроекономічні показники, які визначаються органами законодавчої і виконавчої влади. Для успішного проведення грошово-кредитної політики потрібні певні умови, а саме [7, с. 74]: високий рівень розвитку ринкових відносин між усіма учасниками ринку; створення в Україні розвиненої дворівневої банківської системи. Суб'єктом кредитно-грошової політики є національний банк та інші органи державного регулювання економіки (Міністерство фінансів, міністерство економіки, Уряд і Верховна Рада). Та вирішальну роль у розробленні та реалізації грошово-кредитної політики все-таки відіграє НБУ [4, с. 384]. Він регулює грошову систему одноосібно, керуючись при цьому основними засобами грошової політики, яка була сформована всіма державними інститутами. Об'єктами кредитно-грошової політики є грошовий ринок, ринок позичкових коштів та грошовий обіг. Проведення грошово-кредитної політики передбачає визначення ії стратегії і тактики. Стратегія політики полягає:

· у виборі цілей;

· встановленні певної ієрархії цілей;

· визначенні параметрів цілей.

Цілі грошово-кредитної політики пов'язані з тими завданнями, які вона повинна виконати на певному етапі її здійснення. Тобто існує певна ієрархія цілей, причому, досягнення цілей нижчого рівня обов'язково повинно бути підпорядковано цілям вищого рівня. За ієрархією цілі грошово-кредитної політики поділяють на:

· стратегічні

· проміжні

· тактичні.

Стратегічною метою грошово-кредитної політики є забезпечення стабільності цін, повної зайнятості та зростання реального обсягу виробництва. Поточна грошово-кредитна політика орієнтується на більш конкретні або тактичні цілі, які досягаються через проведення щоденних послідовних операцій на відкритому ринку цінних паперів. Проміжні цілі грошово-кредитної політики досягаються шляхом регулювання змінних в економічній системі на річних часових інтервалах. Розмежування цілей грошово-кредитної політики здійснюється відповідно до можливостей впливу на економічну ситуацію з врахуванням чинника часу. Так, у короткостроковому ринковому періоді грошово-кредитна політика реалізує свої тактичні цілі, спрямовані на досягнення певних результатів, пов'язаних з параметрами функціонування сфери грошового обігу. У довгостроковому періоді реалізуються стратегічні цілі, які пов'язані з оптимальним і стабільним характером функціонування національної економіки. У процесі досягнення стратегічних цілей визначають проміжні цілі, які є орієнтирами тактичного регулювання і дають змогу контролювати і вимірювати їхні досягнення.

Читайте більше

Зміст, структура та особливості формування доходів залізниць
Формування доходів великих виробничо-економічних комплексів значною мірою визначається складністю та збалансованістю їх організаційної структури, а також узгодженістю технологічних процесів організації виробництва продукції. На залізничному транспорті основним видом продукції є послуги з ...

Інституційні інвестори
Інституційні інвестори відіграють важливу роль поряд з корпоративними та індивідуальними в забезпеченні країни інвестиційними ресурсами. Якщо корпоративні та індивідуальні інвестори є основними постачальниками ресурсів в економіці країни, то інституційні інвестори витупають в ролі фінанс ...