У короткотерміновому ринковому періоді до найважливіших стратегічних цілей грошово-кредитної політики належать:
● стабілізація цін - стабілізація відсоткових ставок;
● зменшення інфляції - зменшення безробіття;
● стабільний рівень цін - висока зайнятість;
● збільшення темпів економічного зростання - зростання добробуту населення.
Система проведення грошово-кредитної політики визначається на основі її цілей. При цьому важливо, щоб цілі вищого рівня узгоджувалися з цілями нижчого рівня. Проміжні цілі грошово-кредитної політики можуть змінюватися відповідно до стану економіки та фази економічного циклу. У процесі вибору поточних цілей, центральні банки користуються критеріями, що визначають характер їх формування [8, с. 205]:
● вимірюваність змінних, які використовуються для проміжних завдань. Щодо вимірюваних змінних, то перевагу надають відсотковим ставкам і грошовим агрегатам;
● контроль змінних.
Проміжні цілі повинні прогнозовано впливати на реалізацію стратегічних цілей. Якщо центральні банки повністю контролюють досягнення тактичних цілей, то на реалізацію проміжних цілей їхній вплив досить обмежений і вибірковий. Тактичні цілі мають короткостроковий характер і регулюють відхилення під час проведення грошово-кредитної політики. В основі їх досягнення лежить вплив центрального банку на пропозицію грошей. Досягнення стратегічних і проміжних цілей виходить за межі можливостей центральних банків.
У ринкових економіках оперативне або тактичне грошово-кредитне регулювання стало прерогативою центральних банків. Вибір і розподіл цілей грошово-кредитної політики не має однозначного і остаточного вирішення. Економічна ситуація може призводити до конфлікту цілей, коли втрачається можливість для одночасного досягнення заздалегідь визначених цілей на різних рівнях ієрархії. Тому грошово-кредитна політика і її тактичні цілі постійно коригуються.
Перейдемо до розгляду інструментів грошово-кредитної політики.
Інструменти грошово-кредитної політики
- це такі регулятивні заходи, прийоми, методи, які перебувають у повному розпорядженні центрального банку, безпосередньо ним контролюються, і використання яких впливає на цільові орієнтири грошово-кредитної політики. Особливістю інструментів грошово-кредитної політики є те, що, застосовуючи їх, центральний банк має можливість впливати на процеси, що відбуваються не тільки в грошовому секторі економіки, а й реальному та зовнішньому секторах. [4, с. 175].
Вибір інструментів, які застосовуються центральними банками, є досить широким. Використання тих чи інших інструментів змінюється залежно від напрямку економічної політики держави, ступеня відкритості економіки, рівня розвитку грошового ринку, особливостей банківської системи та ін.
Залежно від ознак, інструменти грошово-кредитної політики можна класифікувати таким чином:
ü за характером впливу на грошовий ринок:
інструменти прямої дії (адміністративні) - регулятивні заходи центрального банку у формі лімітів, обмежень, директив (наприклад, встановлення центральним банком «кредитних стель» для комерційних банків);
Інвестиційна діяльність страхових компаній
Страхування є об’єктивно
необхідною складовою частиною економічної системи держави . В умовах
розвинутих товарно-грошових відносин , що властиві сучасному процесу
суспільного виробництва , страхове покриття по визначеним ризикам , що
надається страховиком страхувальнику у грошовій фор ...
Аналіз відносних показників фінансової стійкості ТзОВ «Імперія жирів»
Поряд з абсолютними показниками в процесі аналізу необхідно розглянути
відносні показники (коефіцієнти) фінансової стійкості ТзОВ «Імперія жирів». Для
цього нами було виділено ряд показників, які найбільш повно дозволяють
визначити рівень фінансової стійкості, характеризують структуру джерел
фін ...