Політика підтримання курсу національної валюти охоплює операції НБУ з управління валютними резервами держави. НБУ забезпечує управління валютними резервами, здійснюючи валютні інтервенції шляхом купівлі-продажу іноземної валюти на валютних ринках із метою підтримання курсу національної валюти відносно іноземних валют і впливу на загальний попит і пропозицію грошей у державі. Якщо на валютному ринку попит на іноземну валюту, яка є базовою для визначення курсу національної валюти, перевищує пропозицію, це може призвести до падіння курсу національної валюти, її девальвації. Щоб цього не допустити, НБУ продає частину свого валютного резерву (якщо це є доцільним на даний час), урівноважуючи попит із пропозицією і відповідно підтримуючи курс національної валюти. Під час продажу частини валютного резерву грошова маса скорочується, а при купівлі НБУ іноземної валюти відбувається емісія грошей і відповідно збільшення обсягу грошової маси в обігу.
Регулювання імпорту та експорту капіталу є інструментом впливу на грошову масу в обігу, який застосовується НБУ через:
реєстрацію імпорту та експорту капіталу;
установлення максимальних та мінімальних розмірів процентних ставок за іноземними депозитами в українських банках;
установлення для осіб, які мають борги перед нерезидентами, обов'язкового безпроцентного вкладення певної частини від суми цих боргових зобов'язань в уповноважених банках України.
Експорт та імпорт капіталу супроводжуються припливом і відпливом іноземного капіталу. Відчутно впливають на стан грошового обігу в країні іноземні фінансові інвестиції, що вкладаються в національні цінні папери зі спекулятивними цілями. Особливо це стосується вкладень іноземними інвесторами свого капіталу в боргові зобов'язання держави. Якщо привабливість державних цінних паперів знижується, відбувається відплив іноземного капіталу з країни, що провокує зниження курсу національної валюти. Як наслідок, виникає необхідність вживання певних заходів, серед яких - підвищення процентної ставки й рівня дохідності емітованих державою цінних паперів. Одночасно Національний банк України не повинен допускати відпливу за кордон національної валюти, що може виникнути внаслідок відносно заниженої депозитної процентної ставки в країні.
Головна сучасна тенденція розвитку світових економічних відносин пов’язана із поширенням інтеграційних процесів, які охоплюють не лише економічні зв’язки, а й національні грошові системи держав. До найбільш поширених і широко відомих інструментів, які використовуються центральними банками різних країн належать: політика рефінансування, процентна політика центрального банку (інструмент, який є широко застосовується центральними банками практично всіх розвинених країн), також в останні десятиріччя центральні банки країн із розвинутою економікою віддають перевагу такому важливому інструменту грошово-кредитної політики, як проведення операцій з цінними паперами на відкритому ринку.
Отже, розглянемо зарубіжний досвід проведення грошово-кредитної політики на прикладі таких держав з розвиненою економікою як США, Канада, Японія, Німеччина.
Економічна суть і функції бюджету
Проведення ринкових реформ та трансформацій значною мірою
залежить від стану фінансів держави та її складової - бюджету.
Державний бюджет є найважливішим засобом, через який держава
здійснює розподіл і перерозподіл внутрішнього продукту. Саме через бюджет
держави відтворюється вся баг ...
Фінансові проблеми Пенсійного фонду України
Актуальність теми
дослідження. Теоретичні та методологічні аспекти реформування та розвитку
пенсійних систем, упровадження принципу накопичення в системи пенсійного
забезпечення, в тому числі і в недержавному пенсійному забезпеченні
розглядаються багатьма зарубіжними та вітчизняними ...