Пропозиції щодо реформування пенсійної системи в Україні

протягом 2008-10 року ПФУ виплатив понад 1,8 млрд грн. 29,8 особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

. Високі темпи скорочення кількості застрахованих осіб і страхувальників. Упродовж 2010 року кількість страхувальників, які перебувають на обліку у Пенсійному фонді, скоротилася на 203 100 осіб, а середньооблікова кількість застрахованих - на 950 000 осіб. [40] <http://www.niss.gov.ua/articles/297/>

. Диспропорція в розмірі пенсій різних категорій громадян викликає соціальне напруження та створює додаткове навантаження на пенсійну систему. Середній розмір пенсії на початок 2009 року (без урахування пенсій військовослужбовців) у цілому становив 898,4 грн, на кінець року - 1032,53 гривень. Середній розмір державної пенсії в Україні у березні 2010 року становив 1 033 грн на місяць. При цьому на початок 2010 року пенсії в розмірі до 600 грн отримували 1,6 % загальної чисельності пенсіонерів, від 600 грн до 800 грн - 51,7 %., від 800 грн до 1000 грн - 16,6 %., від 1000 грн до 1500 грн - 16,6 % та понад 1500 грн - 13,5 %.

Виходячи з вищезазначених базових причин дефіциту Пенсійного фонду України, задля зменшення поточного дефіциту бюджету ПФУ слід здійснити наступні невідкладні заходи реформування нормативно-правової бази пенсійного страхування.

1. Скасувати обмеження щодо сум, на які нараховуються страхові внески.

. Посилити контроль за ефективністю управління коштами загальнообов‘язкового державного пенсійного страхування, скасувавши практику фінансування адміністративних витрат ПФУ з його власних коштів.

Починаючи з 2012 року, запровадити практику фінансування адміністративних витрат, пов‘язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду, з Державного бюджету України шляхом затвердження бюджету ПФУ не постановою Уряду, а відповідним законом.

. Скасувати необґрунтовані пільги для осіб, що не є інвалідами.

. Встановити обмеження на максимальний розмір пенсій для окремих категорій громадян.

. З метою призупинення виплат дострокових пенсій окремим категоріям громадян до досягнення ними пенсійного віку внести зміни до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб.

. З метою позбавлення ПФУ невластивих йому виплат спеціальних пенсій, розробити та забезпечити прийняття Законів України "Про професійні та корпоративні фонди”.

. Розглянути доцільність скасування верхньої вікової межі виходу на пенсію для державних службовців, або збільшення її на 5-7 років.

У науковій літературі до основних факторів, що можуть збільшити дохідну частину бюджету Пенсійного фонду, відносять такі:

· збільшення кількості платників внесків шляхом скасування пільг підприємцям, що працюють за спрощеною системою оподаткування (це додаткові 300 грн щомісяця з кожного); збільшення пенсійного віку [11], внаслідок чого жінки будуть працювати на п'ять років більше [11]; зменшення кількості безробітних (1,9 млн. чол. станом на 1 січня 2010 р.); зменшення рівня неформальної зайнятості (за деякими даними вона сягає 15-30 % зайнятого населення [14]);

· збільшення відсотку нарахувань на фонд оплати праці та відрахувань із заробітної плати. Хоча дискусія триває дотепер, але, на нашу думку, збільшення податкового навантаження на фонд оплати праці неодмінно спричинить збільшення неформального сектора зайнятості, і не може сприйматись як реальним варіант дій.

Також необхідно розглянути фактори, які зменшують витратну частину бюджету Пенсійного фонду, а саме:

· зменшення кількості пенсіонерів, у тому числі за рахунок підвищення пенсійного віку для жінок (жінок - пенсіонерів у загальній кількості - 66,7 %), збільшення нормативного страхового стажу із сучасних 20/25 років до 30/35 років [12];

· заборони повністю або частково отримувати пенсію працюючими пенсіонерами (яких у 2010 р.2,6 млн чол. із 20,1млн зайнятого населення і 13,7 млн пенсіонерів);

· порядок індексації пенсій. Якщо чинний порядок індексації пенсій буде діяти, то коефіцієнт заміщення знизиться з 52,8 % у 2011р. до 42,8 % у 2015 р. та 36,8 % у 2020 р. (згідно з актуальними розрахунками Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України [20]), оскільки нині призначені пенсії зростають переважно в межах динаміки зміни прожиткового мінімуму, і їх зв'язок із рівнем заробітних плат дедалі втрачається і пенсіонери стають заручниками "політичної доцільності" [21]. У довгостроковій перспективі країна вийде на етап стабільного економічного зростання: рівень інфляції буде зменшуватись, а рівень заробітних плат - збільшуватись, тоді пенсіонери реально відчують погіршення матеріального становища відносно працюючих.

Читайте більше

Реформування податкової системи України
Становлення нових економічних відносин в Україні відбувається в складних політико-економічних умовах, що утворилися в результаті розпаду СРСР, порушення міжреспубліканського поділу праці, втрати інтеграційних зв’язків, поглиблення загальної соціально-економічної кризи. Це вимагає розробк ...

Інституційні інвестори
Інституційні інвестори відіграють важливу роль поряд з корпоративними та індивідуальними в забезпеченні країни інвестиційними ресурсами. Якщо корпоративні та індивідуальні інвестори є основними постачальниками ресурсів в економіці країни, то інституційні інвестори витупають в ролі фінанс ...