а) змішана (банківська і небанківська) модель ринку цінних паперів і як наслідок - Національний банк і небанківські державні органи в ролі регулюючих інстанцій;
б) масштабна приватизація, за якої значна частина державних підприємств перетворюється на акціонерні товариства, створюються інвестиційні фонди, здійснюється у великих масштабах первинне розміщення акцій приватизованих підприємств, що, у свою чергу, викликає активне втручання врегулювання ринку цінних паперів Фонду державного майна України.
На сьогодні в Україні функції державного регулювання ринку цінних паперів, відповідно до чинного законодавства, розподілені між різними міністерствами та відомствами. Вихід з кризи, стабілізація економічного становища, підвищення добробуту людей неможливі без розвиненого ринку цінних паперів.
Тому необхідне здійснення низки невідкладних заходів, серед яких першочерговими є такі: завершення процесів приватизації, перш за все шляхом корпоратизації та акціонування державної власності; здійснення випуску і обігу державних всеукраїнських і муніципальних цінних паперів, відновивши довіру до них з боку населення; на державному рівні вирішення комплексу питань щодо вільного обігу в Україні цінних паперів іноземних компаній, купівля українських цінних паперів іноземними інвесторами; удосконалення чинного законодавства відповідно до потреб сьогоднішнього функціонування та подальшого розвитку українського ринку цінних паперів; більш ефективне використовування наявних можливостей структур, що вже працюють на національному ринку цінних паперів; здійснення державним органам управління належного контролю за функціонуванням ринку цінних паперів.
Здійснення цих та інших заходів дозволить прискорити формування в Україні ринку цінних паперів. Та щоб цей ринок мав цивілізований характер, був адаптований до сучасних світових умов, необхідно враховувати набутий зарубіжний досвід, поширені у світі тенденції, кращі зразки його розвитку.
Для покращання ситуації на ринку цінних паперів доцільною була б розробка нових важливих засад державного регулювання, а саме: у зв'язку з тим, що реанімація ринку цінних паперів України нині цілком залежить від подій на міжнародних фінансових ринках, важливо, щоб вітчизняна економіка подавала хоч якісь надії на одужання; стратегія подальшого розвитку ринку корпоративних цінних паперів повинна бути скоригована в напрямі органічної прив'язки цілей відтворення та структурної перебудови економіки з продуманим розвитком фондового обігу цінних паперів; збільшення кількості цінних паперів, розширення послуг біржі; створення ефективної системи правового захисту інвесторів: сертифікація проспекту емісії;метод "ісе-сго", тобто "заморожування" цінних паперів (блокування) або виручки від їх продажу/виплати до настання певної події чи виконання певної умови; заборона продажу акцій засновникам у період становлення компанії; гарантія права інвесторів на денонсацію договору купівлі-продажу цінних паперів нового випуску в разі надання неадекватної або неточної інформації тощо; проблеми запобігання нечесної конкуренції окремих суб'єктів ринку цінних паперів (як і інші проблеми), поряд із державними органами регулювання, повинні вирішувати різноманітні самоврядні асоціації професійних учасників ринку цінних паперів.
Висновки
Реформа системи регулювання ринку цінних паперів має бути спрямована на зміну підходу до регулювання. Необхідно здійснити перехід від регулювання за інституційною ознакою на регулювання за функціональною ознакою. Подальші можливості вдосконалення інституційних основ функціонування учасників ринку цінних паперів та його інфраструктури практично вичерпані, тому принципово важливою є зміна системи органів регулювання не за структурою учасників різних ринків, аза функціями регуляторів. Така зміна дасть можливість, насамперед, виключити дублювання функцій між різними органами державної влади, чітко відокремити органи, що здійснюють встановлення норм,від органів, що забезпечують застосування контроль.
Місцеві податки та збори як складова системи оподаткування України
Сьогодні податки відіграють вирішальну роль у формуванні
дохідної частини державного бюджету. Вони виконують роль регулятора економічних
відносин у суспільстві. Створення оптимальної системи оподаткування - одне з
найголовніших завдань держави. Економічні відносини, пов'язані з податками, ...
Аналіз фактичних і статистичних даних по Дніпропетровській області щодо надходження іноземних інвестицій за останні три роки
Інвестиційна політика є складовою частиною економічної політики держави і
повинна бути спрямована на створення оптимальних умов для активізації
інвестиційного потенціалу.
Основними напрямами інвестиційної діяльності є: створення привабливих
умов для роботи іноземних інвесторів; збільше ...