Економічна необхідність фінансової безпеки вітчизняних підприємств

Проте в такому разі інформативність отриманих результатів буде дискретною, оскільки характеризуватиме рівень фінансової безпеки лише на визначену дату.

На противагу такій думці, В.О. Косевцов і І.Ф. Бенько вважають, що рівень фінансової безпеки потребує комплексної оцінки, тобто слід визначити межі неприпустимої зони значень рівня безпеки, зони стабілізації (зони ризику) та зони повної реалізації життєво важливих інтересів [7, с.31].

Більш широко розглядає проблему М.М. Єрмошенко, на думку якого індикатори фінансової безпеки мають характеризувати її кількісний і якісний стан у статиці та динаміці [3, с.88].

Найбільш теоретично узагальнені характеристики індикатора фінансової безпеки сформульовані О.І. Барановським, з точки зору якого індикатор має відповідати таким основним ознакам:

– вимірність, тобто піддаватися кількісному вимірюванню;

– обґрунтованість, тобто відображати те, що необхідно оцінити;

– однозначність, тобто мати чітке, загальноприйняте визначення;

– стійкість, тобто мати наявні часові (динамічні) зрізи даних по індикатору;

– доступність, тобто дані, необхідні для розрахунку, мають бути доступними в традиційних джерелах [2, с. 53].

Беззаперечно, обґрунтування критеріальних вимог до фінансової безпеки підприємств повинно визначатися системою окремих індикаторів, тобто елементів, які відображають кількісні і якісні характеристики стану та ходу процесу об’єкта спостережень [9, с.94].

Вибір правильних індикаторів для оцінки фінансової безпеки підприємства є складним процесом і, на нашу думку, крім узагальнених вимог повинен узгоджуватися з особливостями функціонування підприємства:

– відповідати стратегічним цілям підприємства;

– враховувати стадію життєвого циклу підприємства;

– враховувати специфіку та індивідуальність загроз фінансовій безпеці кожного окремого підприємства.

Науковці, які займаються проблемами фінансової безпеки, пропонують до застосування різноманітні сукупності показників для оцінки рівня фінансової безпеки підприємства [1;2;10;11].

Н.П. Фокіна вважає, що параметричними оцінками - індикаторами фінансової безпеки підприємств є: індекс обсягів виробництв, динаміка прибутку, розмір заборгованості, частка на ринку, частка державних інвестицій у ВВП, рентабельність, капіталовкладення, довгострокові кредити тощо [11, с.115].

Однак більшість наведених показників дозволяють швидше оцінити рівень конкурентоспроможності підприємства та його продукції, ніж визначити рівень фінансової безпеки.

Наведена сукупність індикаторів фінансової безпеки підприємств містить, з одного боку, надвелику неструктуровану кількість різноманітних показників, а з іншого - певний перелік взаємопов’язаних і взаємозамінних показників, що перевантажує оцінку рівня фінансової безпеки технічними розрахунками.

Більш структурованим можна вважати підхід І.Б. Стефанюка, який пропонує здійснювати оцінку рівня фінансової безпеки підприємства на базі визначення задовільної та незадовільної ефективності використання фінансових ресурсів за певними аспектами аналізу:

– фінансових результатів - на підставі зіставлення наявного рівня продуктивності праці та прибутковості;

– фінансового стану - платоспроможності, забезпечення власними оборотними коштами та рівня їх використання з відповідними нормативами (середньогалузевими) показниками;

– фінансової дисципліни - у частині утворення фінансових ресурсів (іммобілізація оборотних коштів, відвернення коштів від виробничого призначення, незабезпечення своєчасного погашення дебіторської заборгованості за відпущені товарно-матеріальні цінності (виконані роботи, надані послуги), їх розподілу (приховування доходів від оподаткування, неправильне застосування податкових та фінансових нормативів), перерозподілу (отримання бюджетних позичок, дотацій, субвенцій, субсидій з порушенням встановленого порядку, неперерахування або несвоєчасне перерахування відсотків за користування бюджетними коштами, отриманими на платній основі), використання фінансових ресурсів (нецільове або неефективне використання державних фінансових ресурсів, у тому числі бюджетних коштів; неповернення або несвоєчасне повернення бюджетних і валютних коштів, отриманих на зворотній основі; приховане кредитування інших підприємницьких структур) [10, с. 39].

Слід зауважити, що така методика більш наближена до сутності оцінки рівня фінансової безпеки підприємства, але потребує певного уточнення і диференціації показників на ті, які залежать від фінансово-господарської діяльності підприємства і на ті, що не залежать від такої. Крім того, досі у вітчизняній науці і практиці не досліджені критерії дотримання фінансової дисципліни, що обумовлює певний суб’єктивізм результатів такого аналізу.

Читайте більше

Зміст, структура та особливості формування доходів залізниць
Формування доходів великих виробничо-економічних комплексів значною мірою визначається складністю та збалансованістю їх організаційної структури, а також узгодженістю технологічних процесів організації виробництва продукції. На залізничному транспорті основним видом продукції є послуги з ...

Діяльність Пенсійного фонду України
Виробнича практика студента забезпечує освоєння кваліфікації в відповідності з вимогами навчального плану, сприяє закріпленню й поглибленню знань, привчає до праці в сфері виробництва в умовах трудового колективу. Виробнича практика дозволяє сформувати уяву про зміст й особливості своєї ...