Залежно від перебування підприємства в одному із трьох станів: стійкості, рівноваги та нестійкості можна визначити межі його безпеки і ризику функціонування.
Сучасний стан розвитку економіки висвітлив низку проблем в управлінні підприємством, серед яких однією з найактуальніших нині можна вважати питання формування механізму оцінки фінансової безпеки. Особливої уваги потребує обґрунтування системи індикаторів оцінки, при розробці яких, на нашу думку, слід враховувати певні особливості дії індикаторів:
1. Комплексний характер дії полягає у здатності індикаторів фінансової безпеки виявлятися як окремо, так і в комплексі. Зважаючи на це, доцільно визначати різні рівні для окремих показників: для тих, які можуть стати критичними у сукупності з іншими показниками, і для тих, перевищення (або зниження) яких незалежно спричинить настання кризової ситуації.
. Необхідність діапазону значень передбачає розробку порогових значень індикаторів: мінімальних, максимальних, гранично припустимих, що значно підвищить інформативність отриманих розрахунків з точки зору ступеня загроз і небезпек.
. Цілеспрямованість дії проявляється в тому, що за допомогою певних ознак індикаторів стає можливим завчасне з’ясування характеру, джерел, спрямованості, масштабів і можливих строків настання небезпек і загроз.
4. Інформативність дії характеризується спроможністю індикаторів, з одного боку, свідчити про наявну або можливу шкоду, а з іншого - вимірювати ступінь здатності протидіяти небезпекам і загрозам.
Розроблена таким чином система індикаторів значно підвищить ефективність управління фінансовою безпекою підприємства в цілому і дієвість механізму її оцінки зокрема.
Глобалізація світової економіки свідчить про те, що міжнародний бізнес вийшов на якісно новий рівень розвитку, і у цій своїй новій якості потребує настільки ж якісно нової системи управління, адекватної вимогам глобальної ефективності бізнесу.
Зростаюча значущість формування системи фінансової безпеки зумовлена негативною динамікою розвитку процесів у соціально-економічній сфері в цілому і, зокрема, розладом системи державних фінансів та фінансів господарюючих суб’єктів. Ось чому пріоритетами держави в галузі формування системи фінансової безпеки повинно стати створення належних правових, економічних, фінансових, соціальних та інформаційних умов, спрямованих на нормалізацію забезпечення організацій і установ, суб’єктів господарювання і галузей народного господарства фінансовими ресурсами і підвищення ефективності їх використання.
Увага, що приділяється сьогодні фінансовій безпеці, не випадкова. Для функціонування як держави, так і окремих господарюючих суб’єктів, особливо в умовах посилення інтернаціоналізації виробництва, необхідне зміцнення фінансового потенціалу реального сектору економіки в цілому і суб’єктів господарювання зокрема.
За таких умов формування системи управління фінансовою безпекою повинно стати однією із важливих складових сучасної економічної політики як на макро-, так і на мікрорівнях.
Науковці, які вивчають проблеми фінансової безпеки, пропонують різні підходи до формування системи управління фінансовою безпекою.
Так, А. Соловйова під системою фінансової безпеки розуміє створення таких умов, за яких забезпечується жорсткий контроль за формуванням і розподілом фінансових ресурсів; за обґрунтованим, цілеспрямованим і ефективним їх використанням; виключення можливості зловживань фінансовими коштами і перенаправлення фінансових потоків у незакріплені законодавством сфери їх використання [14].
У свою чергу Н.П. Фокіна обмежує систему фінансової безпеки підприємств створенням інформаційного центру для постійних відомостей про борги підприємства та формуванням спеціальної групи фінансових працівників, яка б перевіряла податкові та інші обов’язкові платежі, виявляючи можливу передплату, й надавала відомості про основні виробничі фонди, які мало використовуються, з метою їхнього можливого продажу[11, с.115].
Більшість же науковців акцентують увагу лише на окремих складових управління фінансовою безпекою: принципах, завданнях, функціях, механізмі дії тощо [2;3;5;15].
Так, О.І. Барановський основними завданнями забезпечення фінансової безпеки вважає своєчасне прогнозування і з’ясування зовнішніх і внутрішніх загроз фінансовій безпеці; реалізацію оперативних і довгострокових заходів з попередження і нейтралізації внутрішніх і зовнішніх загроз; проведення збалансованої фінансово-кредитної політики [2, с.59].
Є. Кравець особливо наголошує на функціях забезпечення фінансової безпеки, виділяючи серед них: виявлення і прогнозування внутрішніх і зовнішніх загроз інтересам об’єктів безпеки, здійснення комплексу оперативних і довгострокових заходів, спрямованих на запобігання цим загрозам та їх нейтралізацію, створення та підтримка сил і засобів забезпечення фінансової безпеки у повсякденних умовах і за незвичайних ситуацій; здійснення системи заходів з відновлення нормального функціонування об’єктів фінансової безпеки, які потерпіли внаслідок виникнення надзвичайної ситуації [15, с.87].
Вексельний обіг і перспективи його розвитку в Українi
Жоден з
інструментів сучасного фінансового ринку, крім, природно, самих грошей, у всіх
численних проявах їх економічних функцій, не може зрівнятися за своєю історією
і значенням з векселем. Власне, розвиток вексельного обігу певною мірою
обумовив перетворення всіх грошових розрахунків у ...
Iнвестицiйнi ризики та iх оцiнка
Зіткнення з
різноманітними ризиками – звичайна загроза для будь-якого інвестора в умовах
сучасної ринкової економіки. Здебільшого, вкладаючи свої кошти в виробництво
тих чи інших товарів чи послуг, інвестор не може мати цілковитої впевненості в
суспільному визнанні резуль ...