Існує два підходи визначення сутності та класифікації внутрішніх джерел фінансування
) зорієнтований на фінансові результати;
) на рух грошових потоків.
Пояснити це можна тим, що не завжди доходи та витрати підприємства, відображені у звіті про фінансові результати, збігаються з грошовими надходженнями (видатками) в рамках операційної та інвестиційної діяльності відповідного періоду. З іншого боку, не всі витрати, які враховуються при визначенні фінансових результатів певного періоду, пов’язані з грошовими видатками. На рис. 4.1 наведена класифікація внутрішніх джерел фінансування підприємств.
До внутрішніх джерел фінансування підприємств здебільшого відносять такі:
чистий прибуток;
амортизаційні відрахування;
забезпечення наступних витрат і платежів.
Рис. 4.1 - Внутрішні джерела фінансування підприємств
Основним внутрішнім джерелом є самофінансування, яке пов’язане з реінвестуванням (тезаврацією) прибутку у відкритій чи прихованій формі.
У широкому розумінні самофінансування є методом фінансування, який означає покриття за рахунок власних доходів усіх видів діяльності як при простому, та і при розширеному відтворенні. Ефект самофінансування проявляється з моменту одержання чистого прибутку та до моменту його визначення, розподілу та виплати дивідендів, оскільки отриманий протягом року прибуток включається у фінансову, оперативну та інвестиційну діяльність.
Рішення власників підприємства про обсяги самофінансування є одночасно і рішенням про розмір дивідендів, які підлягають виплаті.
Основними функціями самофінансування є:
фінансове забезпечення відтворення необоротних активів;
підтримання розміру обігового капіталу та фінансування його приросту;
фінансування витрат пов’язане з обслуговуванням основного та обігового капіталу в процесі діяльності підприємства.
Для підприємства самофінансування означає:
вигідне вкладення (зменшення) ризику, втрата контролю на підприємстві;
підвищення платоспроможності та фінансової стійкості підприємства.
У науково-практичній економічній літературі зустрічаються дві основні концепції трактування сутності та класифікації внутрішніх джерел фінансування:
орієнтовані на фінансові результати;
орієнтовані на рух грошових коштів (не завжди витрати та доходи підприємства, які відображаються у звіті про фінансові результати збігаються з надходженнями та видатками).
Внутрішні джерела фінансування поділяються на:
за рахунок виручки від реалізації:
− самофінансування (приховане і відкрите);
− амортизація;
− забезпечення наступних виплат і платежів (резерви);
інші джерела:
− дезінвестиції;
− раціоналізація.
Дезінвестиції - це вивільнення або повернення «заморожених» у конкретних майнових об’єктах фінансових засобів. Здійснюється за рахунок реалізації чи ліквідації фінансових активів, необоротних активів, майнових комплексів. Дискусійним є питання віднесення до внутрішніх джерел грошових надходжень від інвестиційної діяльності. Німецькі та англійські вчені відносять зазначені джерела до зовнішніх джерел, обґрунтовуючи свою позицію тим, що дезінвестиції не є результатом операційної діяльності, а, отже, не можуть бути внутрішніми джерелами фінансування. На думку українських вчених відношення зазначених джерел до внутрішніх є виправданим, оскільки за їх рахунок можна покрити потреби у капіталі не вдаючись до зовнішніх джерел фінансування, які мобілізуються на ринку капіталів. При внутрішньому фінансуванні капітал ,який був вкладений у необоротні та оборотні активи вивільняються та трансформуються у ліквідаційні засоби, тобто грошові кошти у вигляді частини виручки від реалізації продукції та інших доходів, які залишились на підприємстві після сплати податків.
Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності
Фінансовий
механізм зовнішньоекономічної діяльності використовується для провадження у цій
сфері фінансової політики держави та суб’єктів господарювання . Він являє
собою сукупність способів організації фінансових відносин , що застосовуються в
цілях досягенння благоприємних умов розви ...
Фінансування санації за рахунок зовнішніх джерел
У процесі становлення ринкових відносин в
Україні всі ланки фінансової системи опинилися у глибокій кризі. На межі
банкрутства перебуває сьогодні багато підприємств, які не мають змоги вчасно
виконувати свої зовнішні та внутрішні зобов’язання. Існування будь-якої
незамкнутої системи пере ...