Внутрішні джерела фінансування підприємства

Раціоналізаторські заходи - дають можливість зменшити грошові видатки підприємства в результаті поліпшення організації оборотних активів, зокрема шляхом скорочення тривалості операційного циклу та за рахунок економії на витратах.

Забезпечення наступних витрат і платежів - це витрати обчислені в цьому звітному періоді, але будуть здійсненні в наступних звітних періодах.

Самофінансування відбувається за рахунок чистого прибутку, його тезаврації (відкрите і приховане). Основним внутрішнім джерелом є самофінансування пов’язане з реінвестуванням або тезаврацією прибутку у відкритій чи прихованій формі.

Амортизаційні відрахування не належать до самофінансування тому, що джерелом самофінансування є чистий прибуток. Як вже зазначалося, ефект самофінансування проявляється з моменту одержання чистого прибутку до його визначення, розподілу та виплати дивідендів, оскільки отриманий протягом року прибуток вкладається в операційну та фінансово - інвестиційну діяльність. Види самофінансування відкрите і приховане.

Приховане самофінансування - це форма фінансування яка пов’язана з формуванням прихованого прибутку. Таке приховування здійснюється у результаті створення прихованих резервів, які проявляються лише при їх ліквідації. Приховане самофінансування здійснюється за рахунок прибутку до оподаткування, тобто за рахунок відстрочення сплати податкових платежів та дивідендів. Приховані резерви - це частина власного капіталу підприємства яка жодним чином не відображена в його балансі, а отже обсяг власного капіталу в результаті формування прихованих резервів є меншими чим є насправді.

Є два способи формування прихованих резервів у балансі:

) в активі:

− недооцінка активів;

− не застування прискореної амортизації;

− не застосування індексації;

− використання методу ЛІФО при оцінці запасів.

) в пасиві:

− переоцінка зобов’язань: наприклад по статті забезпечення наступних витрат і платежів або поточні зобов’язання із внутрішніх розрахунків.

Формування прихованих резервів може здійснюватися як вимушено так і за власними розрахунками. У першому варіанті - формуються якщо законодавство не дозволяє здійснювати індексацію основних засобів. Величина прихованих резервів, в активній частині балансу дорівнює різниці між балансовою вартістю окремих майнових об’єктів та їх реальною вищою вартістю.

Формування прихованих резервів може здійснюватися в межах реалізації певного типу дивідендної політики з метою відстрочення податкових платежів чи з інших фінансово - політичних мотивів підприємства. Грамотно використовувати облікову політику за допомогою інструментів прихованого самофінансування можна забезпечити стратегію стабільних дивідендних виплат. Позитивною стороною прихованого самофінансування є наявність у підприємства прихованих резервів з погляду кредиторів, зокрема в тих випадках коли заставою є майно реальна вартість якого є більшою. До суттєвого недоліку прихованого самофінансування слід віднести принцип зростання рівня невідповідності в інформаційному забезпечені її зовнішніх користувачів інформації.

Тезаврація прибутку - це спрямовання його на формування операційної та фінансово - інвестиційної діяльності. Величина тезаврації відповідає обсягу чистого прибутку який залишився в розпорядженні підприємства після сплати всіх податків і нарахування дивідендів.

Рівень самофінансування визначається за формулою:

= 1, (4.1)

де − тезаврація прибутку;

− чистий прибуток.

Читайте більше

Вексельний обіг і перспективи його розвитку в Українi
Жоден з інструментів сучасного фінансового ринку, крім, природно, самих грошей, у всіх численних проявах їх економічних функцій, не може зрівнятися за своєю історією і значенням з векселем. Власне, розвиток вексельного обігу певною мірою обумовив перетворення всіх грошових розрахунків у ...

Аналіз фактичних і статистичних даних по Дніпропетровській області щодо надходження іноземних інвестицій за останні три роки
Інвестиційна політика є складовою частиною економічної політики держави і повинна бути спрямована на створення оптимальних умов для активізації інвестиційного потенціалу. Основними напрямами інвестиційної діяльності є: створення привабливих умов для роботи іноземних інвесторів; збільше ...