Внутрішні джерела фінансування підприємства

При дефіцитному грошовому потоці знижуються ліквідність і рівень платоспроможності підприємства, що призводить до зростання простроченої заборгованості підприємства за кредитами банку, постачальникам, персоналу з оплати праці.

При надлишковому грошовому потоці втрачається реальна вартість тимчасово вільних коштів унаслідок інфляції, уповільнюється оборотність капіталу через простій коштів, втрачається частина потенційного доходу у зв'язку з втраченою вигодою від прибуткового розміщення коштів в операційному чи інвестиційному процесі.

Збільшення суми чистого грошового потоку можна забезпечити за рахунок таких заходів:

) зменшення суми постійних витрат підприємства;

) зниження рівня змінних витрат;

) проведення ефективної податкової політики;

) застосування методу прискореної амортизації;

) продаж невикористовуваних видів основних засобів, нематеріальних активів і запасів;

) посилення претензійної роботи з метою повного і вчасного стягнення штрафних санкцій та дебіторської заборгованості.

Результати оптимізації грошових потоків мають відображатися у фінансовому плані підприємства на рік з розбивкою по кварталах і місяцях.

Для оперативного керування додатними і від'ємними грошовими потоками доцільно складати платіжний календар (план платежів точної дати), в якому, з одного боку, відображають графік надходження коштів від усіх видів діяльності протягом прогнозного періоду (5, 10, 15, 30 днів), а з іншого - графік майбутніх платежів (податків, заробітної плати, формування запасів, погашення кредитів і процентів за ними). Платіжний календар дає можливість фінансовим службам підприємства здійснювати оперативний контроль за надходженням і витратою коштів, вчасно фіксувати зміну фінансової ситуації і вчасно вживати коригувальних заходів для синхронізації додатного і від'ємного грошових потоків і забезпечення стабільної платоспроможності підприємства.

Активи підприємства використовуються для забезпечення процесу виробництва, вони забезпечують ліквідність і платоспроможність підприємства тому їх поділяють за ступенями ліквідності.

Розглянемо структуру активів підприємства.

До активів підприємства належить:

) необоротні активи;

) оборотні активи;

) витрати майбутніх періодів.

До необоротних активів належать:

) нематеріальні активи;

) незвершене будівництво;

) основні засоби;

) довгострокові фінансові інвестиції;

) довгострокова дебіторська заборгованість;

) відстрочені податкові активи;

) інші необоротні активи;

Відповідно до П(С)БО № 2 «Оборотні активи» - грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати Балансу.

До оборотних активів включають:

) запаси;

) векселі одержані;

) дебіторська заборгованість;

) грошові кошти;

) поточні фінансові інвестиції;

) інші оборотні активи.

Власні обороні кошти - це різниця між власним капіталом і необоротними активами, чим він більший тим краще.

Склад оборотних активів − це сукупність окремих елементів оборотних виробничих засобів і засобів обігу.

Структура оборотних активів − це питома вага вартості окремих статей оборотних виробничих засобів і засобів обігу в загальній сумі оборотних активів. У виробничій сфері оборотний капітал (оборотні кошти) авансується в оборотні виробничі засоби і засоби обігу (рис.4.2).

Дебіторська заборгованість має найбільшу питому вагу в структурі оборотних коштів. Згідно із стандартом бухгалтерського обліку №10 «Дебіторська заборгованість» - це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Читайте більше

Шляхи вдосконалення управління фінансами акціонерних товариств
Господарські функції і права акціонерного товариства як суб'єкта права у правовідносинах реалізують його органи управління. Акціонерне товариство є підприємством з найбільш складною управлінською структурою, що обумовлено так званою акціонерною власністю, тобто тим, що акціонерне товарист ...

Роль та значення офшорних компаній в системі міжнародного оподаткування
Третє тисячоліття характеризується стрімким розвитком і поглибленням глобалізаційних процесів, які супроводжуються значними обсягами вивозу капіталу, інвестуванням в різні види діяльності та посиленням міжнародної співпраці. В таких умовах значно зростає і міжнародна, зокрема і податкова ...