Тезаврація прибутку відображається в балансі за такими позиціями.
Пасив: нерозподілений прибуток, резервний капітал, статутний капітал.
Актив: формування оборотних і необоротних активів.
Серед вітчизняних вчених досить часто зустрічається думка, що нерозподілений прибуток слід спрямовувати переважно на формування власних оборотних коштів і на збільшення ліквідних засобів які можуть бути використані у разі певних фінансових ускладнень. Однак з іншого погляду цей підхід помилковий оскільки наявність ліквідних засобів визначається їх структурою незалежно від того за рахунок яких джерел вони сформовані.
Відкрите самофінансування має переваги:
− залучені кошти не потрібно повертати і сплачувати винагороду за користування ними;
− відсутність затрат при мобілізації коштів;
− не потрібно надавати кредитне забезпечення;
− підвищується фінансова незалежність і кредитоспроможність підприємства.
Недоліки відкритого самофінансування:
− оскільки на тезаврацію спрямовується чистий прибуток попередньо він підлягає оподаткуванню в результаті чого вартість цього джерела фінансування фактично збільшується на величину чистого прибутку;
− обмежені можливості контролю за внутрішнім фінансуванням знижують вимоги щодо ефективності у використанні;
− помилковість інвестицій: оскільки рентабельність інвестицій може бути меншою за середньозважену процентну ставку.
Рішення на користь реінвестицій власниками буде прийматися в тому випадку, якщо рентабельність вкладень буде більшим ніж можливість отримання зовнішніх джерел. При прийнятті рішень слід враховувати вплив податкового фактору на розподіл і використання прибутку підприємства. Адже згідно Податкового кодексу суми грошових коштів або вартість майна, що надходить платнику податків у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій в корпоративні права, не включаються до валового доходу і не оподатковуються.
Забезпечення наступних витрат і платежів - це нараховані у звітному періоді майбутні витрат і платежі величина яких може бути визначена тільки на основі прогнозних оцінок, а також залишки коштів цільового фінансування.
Забороняється створювати ці забезпечення для покриття майбутніх збитків. До основних видів забезпечення відносять:
) забезпечення виплат персоналу - це резерв на виплату відпусток та витрати на обов’язкові відрахування для забезпечення виплат на оплату відпусток.
) резерв на додаткове пенсійне страхування;
) резерв на виконання гарантійних зобов’язань, тобто підприємство може сформувати такий резерв з метою рівномірного віднесення на собівартість продукції витрат на гарантійний ремонт;
) витрати на реконструкцію: таке зобов’язання створюється у разі наявності затвердження керівництвом підприємства плану реконструкції з конкретним заходами, термінами виконання і сумою очікуваних витрат при реалізації цього заходу;
) виконання зобов’язань за обтяжливими ризиковими контрактами.
Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання об’єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс) і припиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, консервації.
Амортизація нараховується з використанням таких методів:
. Прямолінійного: за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості яка амортизується на очікуваний період часу використання об’єкта, визначається за формулою:
, (4.2)
де - вартість яка амортизується;
Кредитний ризик комерційного банку та шляхи його мiнiмiзацiЇ
Ризик - невід’ємна складова
частина людського життя. Він породжується невизначеністю , відсутністю
достатньо повної інформації про подію чи явище та неможливістю прогнозувати
розвиток подій . Ризик виникає тоді, коли рішення вибирається з декількох можливих
варіантів і немає впевненості ...
Фінансовий аналіз діяльності ВАТ Завод ім. Фрунзе
Фінансовий аналіз - це дослідження фінансового стану й основних
результатів фінансової діяльності підприємства з метою виявлення резервів
подальшого підвищення його ринкової вартості й забезпечення ефективного
розвитку.
Проведення фінансового аналізу є актуальним для кожного підприємст ...